11 лютого 2015 року м. Київ В/800/585/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Зайцева М.П.,
Суддів: Веденяпіна О.А.,
Вербицької О.В.,
Цвіркуна Ю.І.
Федорова М.О.,
перевіривши заяву Приватного підприємства "Маркон"
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року
К/800/49312/13
за позовом Приватного підприємства "Маркон"
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби
третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування,
Приватне підприємство "Маркон" подало заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року К/800/49312/13 за позовом Приватного підприємства "Маркон" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07 липня 2010 року №2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно з статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих
норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 26 листопада 2013 року К/800/25007/13 в якій, на його думку, норми права застосовані інакше, ніж у даній справі.
У відповідності до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданої до заяви копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, та рішення Вищого адміністративного суду України, на яке посилається заявник, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити Приватному підприємству "Маркон" у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді