18 лютого 2015 року м. Київ К/800/57404/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зайцева М.П.,
суддів: Веденяпіна О.А., Костенка М.І.,
секретаря - Загороднього А.А.,
за участю представника позивача - Починка В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі № 821/1188/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Берислав" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Берислав" (далі - ПАТ "АрселорМіттал Берислав", позивач) звернулось в суд з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі -ОДПІ) в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0001172200 та № 0001182200.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року, адміністратвний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0001172200 та № 0001182200
В касаційній скарзі ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні і сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ДП "Геопрогноз" ТОВ "ГЕОС-ХХІ сторіччя" за період серпень-вересень 2011 року та взаємовідносин з ТОВ "ВЕАГН України" за період червень 2012 року податковим органом складено акт від 12 грудня 2013 року № 70-22/00291747.
Перевіркою встановлено порушення статті 22, пункту 135.2 статті 135, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого встановлено зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування за рахунок зменшення витрат що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 373 333,33 грн., у т.ч.: за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на суму 165 000,00 грн. та за І-е півріччя 2012 року на суму 208 333,33 грн.
Також, встановлено порушення статті 22, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1 статті 198, пункту 198.3 статті 198, пункту 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого донараховано ПДВ в сумі 74 666,67 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року № 0001172200, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 112 000,01 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 74 666,67 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 37 333,34 грн. та № 0001182200 від 27.12.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 373 333,00 грн.
Згідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно до статті 1, частини 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Судами встановлено, що для здійснення фінансово - господарської діяльності ПАТ "АрселорМіталл Берислав" має спеціальні дозволи на користування надрами видані Державною службою геології та надр України № 1985 від 16 вересня 1999 року, №4654 від 28 грудня 2007 року, №1986 від 16 вересня 1999 року, терміни дії дозволів 20 років.
Враховуючи, що для підтвердження ліцензійних умов щодо видобутку вапняків та підтвердження віднесення вапняків до флюсової сировини, позивач замовив роботи у ДП "Геопрогноз" ТОВ "ГЕОС-ХХІ сторіччя" по геолого-економічній оцінці вапняків Старосільського родовища (ділянка "Архангельська - 1), договір від 01 березня 2011 року № 142, а також роботи у ТОВ "ВЕАГНУ" по геолого - економічній переоцінці вапняків Архангельської ділянки Старосільського родовища (з бурінням свердловин і введенням поплавкового коефіцієнту на запаси вапняків) договір від 21 лютого 2012 року №10-АМБ.
В підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем надані наступні докази: копія акту №3 здачі - приймання технічної продукції від 03 серпня 2011 року, копія акту №4 здачі - приймання технічної продукції від 07 вересня 2011 року, копія акту №2 здачі - приймання виконавчих робіт від 15 червня 2012 року, копія інвентаризаційного опису основних засобів, копія штатного розпису ПАТ "АрселорМіттал Берислав", копія звіту з праці за січень - грудень 2013 року, копія Свідоцтва № 100001183 про реєстрацію платнику податку на додану вартість ДП "Геопрогноз" ТОВ "ГЕОС-ХХІ сторіччя", копія Свідоцтва №565350 про державну реєстрацію юридичної особи ДП "Геопрогноз" ТОВ "ГЕОС-ХХІ сторіччя"; копія Свідоцтва № 04816776 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Відділення економіки Академії гірничих наук України", копія Свідоцтва №563928 про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Відділення економіки Академії гірничих наук України", копія Спеціального дозволу на користування надрами № 1985 зі змінами згідно протоколу № 30 від 07 грудня 2006 року, копія Спеціального дозволу на користування надрами № 1985 зі змінами відповідно наказу № 99 від 19 березня 2012 року, копія Анотованого звіту "Роботи по веденню поплавкового коефіцієнту на запаси Архангельської ділянки з бурінням свердловин і супроводженням захисту звіту в Державній комісії України по запасам корисних копалин до отримання відповідного протоколу. Етап. 1,2,3", копія звіту "Геолого - економічна переоцінка Архангельської ділянки Старосільського родовища" Книга 1,2; копія Звіту "Геолого - економічна переоцінка Архангельської ділянки Старосільського родовища (ділянка Архангельська -1)" (Книга 1,2); копія анотованого Звіту "Геолого - економічна переоцінка Архангельської ділянки Старосільського родовища (ділянка Архангельська -1)" за даними до розвідки з виділенням запасів вапняків, придатних для використання в якості флюсової сировини, етап 1, 2, 3, 4.
Доказами оплати за договорами, слугували: копія рахунку № 5 від 03 серпня 2011 року на суму 1 114 000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ в сумі 19 000,00 грн.), копія податкової накладної № 5 від 03 серпня 2011 року на суму 1 114 000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ в сумі 19 000,00 грн.), копія рахунку № 7 від 07 вересня 2011 року на суму 84 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14 000,00 грн.), копія податкової накладної № 7 від 07 вересня 2011 року на суму 84 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14 000,00 грн.), копія рахунку № 8 від 15 червня 2012 року на суму 250 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41 666,67 грн.), копія податкової накладної № 8 від 15 червня 2012 року на суму 250 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41 666,67 грн.), копія платіжного доручення № 6000000667 від 21 червня 2011 року на суму 250 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41 666,67 грн.), копія платіжного доручення № 428 від 09 вересня 2011 року на суму 114 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 19 000,00 грн.), копія платіжного доручення № 523 від 12 жовтня 2011 року на загальну суму 84 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14 000,00 грн.).
Також, замовлену науково - технічну продукцію позивачем було використано за призначенням, а саме надано до Державної служби геології та надр України для підтвердження ліцензійних умов та до Державного науково - виробничого підприємства "Геонформ України" для зміни даних в державній базі, внаслідок чого були внесені відповідні зміни до дозволів.
Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, надані належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд касаційної інстанції вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ПАТ "АрселорМіттал Берислав" та його контрагентами безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія повністю погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОДПІ не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 0001172200, № 0001182200 від 27 грудня 2013 року.
Згідно з частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: