05 лютого 2015 року м. Київ К/9991/30793/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Моторного О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року
у справі № 2а-14878/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд»
до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
про часткове скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управління механізації «Аерошляхбуд» (далі - ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд»; позивач) до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - Нововодолазька МДПІ Харківської області ДПС; відповідач) задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000392310 від 26 липня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 669 990,00 грн. (535 992,00 грн. - основний платіж, 133 998,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), податкове повідомлення-рішення № 0000402310 від 26 липня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 535 992,80 грн. (428 793,00 грн. - основний платіж, 107 199,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції), податкове повідомлення-рішення № 0000682310 від 11 жовтня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 535 990,80 грн. (428 793,00 грн. - основний платіж, 107 197,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, Нововодолазька МДПІ Харківської області ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 1261/23-0-33/33481985 від 11 липня 2011 року.
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення товариством пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР), підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним формуванням валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні паливно-мастильних матеріалів (дизельного палива та бензину) у Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех-Агроремпоставка» за договором № 01/06-10 від 01 червня 2010 року з підстав нікчемності зазначеного правочину.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, контролюючий орган посилався на акт № 1459/23-03-05/36457279 від 30 червня 2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та правомірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 січня 2010 року по 30 листопада 2010 року, в якому вказано про відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності, зокрема, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, неперебування товариства за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також викладено думку про те, що укладені ТОВ «Тех-Агроремпоставка» з контрагентами правочини, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.
З огляду на вказані порушення контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392310 від 26 липня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 669 990,00 грн. (535 992,00 грн. - основний платіж, 133 998,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0000402310 від 26 липня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 535 992,80 грн. (428 793,00 грн. - основний платіж, 107 199,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
За наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0000402310 від 26 липня 2011 року скасовано в частині збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000682310 від 11 жовтня 2011 року.
Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як з'ясовано судами, фактичне здійснення господарських операцій з придбання позивачем паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Тех-Агроремпоставка» підтверджується належним чином складеними видатковими та податковими накладними, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними. Доставка товарно-матеріальних цінностей здійснювалась власним автомобільним транспортом ТОВ «Управління механізації «Аерошляхбуд» із складу в м. Мерефа Харківської області, який постачальник позивача орендував у Приватного підприємства «Бласт» відповідно договору від 16 грудня 2009 року.
Придбані в контрагента паливно-мастильні матеріали використано товариством при виконанні зобов'язань перед третіми особами, про що свідчать наявні в матеріалах справи договори, умовами яких передбачено забезпечення позивачем як замовником механізмів контрагентів-підрядників паливом, а також первинні документи, що підтверджують виконання зазначених правочинів.
А відтак, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо реального характеру проведених поставок, що, зокрема, податковим органом не спростовано, а також з огляду на те, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків-покупця на формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість від іншої особи, в тому числі від господарських та виробничих можливостей постачальника, від дотримання ним податкової дисципліни або від перебування контрагента за юридичною адресою, висновок судових інстанцій про відсутність у відповідача в розглядуваній ситуації правових підстав для прийняття оскаржуваних актів індивідуальної дії слід визнати обґрунтованим.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Моторний О.А.