05 лютого 2015 року м. Київ К/800/41412/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Моторного О.А.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року
у справі № 816/68/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррос-Зерно»
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби
про визнання дій протиправними, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррос-Зерно» (далі - ТОВ «Укррос-Зерно»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС; відповідач), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року, та складання акту перевірки № 358/15-2/30212223 від 18 червня 2012 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «Укррос-Зерно» у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2012 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Укррос-Зерно» витрати із сплати судового збору в розмірі 16,10 грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
За змістом пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
В розглядуваній ситуації судами з'ясовано, що позивачем 19 березня 2012 року подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року.
Однак, камеральну перевірку даних, задекларованих товариством у зазначеній податковій звітності, проведено відповідачем лише 18 червня 2012 року (акт № 358/15-2/30212223).
З огляду на викладене, судові інстанції дійшли правильного висновку про порушення ДПІ у м. Полтаві Полтавської області ДПС при проведенні камеральної перевірки вимог пункту 200.10 статті 200 ПК України, а відтак цілком обґрунтовано визнали протиправними дії відповідача щодо проведення такої перевірки.
За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Моторний О.А.