"05" лютого 2015 р. м. Київ К/800/54888/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Карася О.В.
Моторного О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 року,
ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року
у справі № 2а-16997/11/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ант Япи»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ант Япи» (далі - ТОВ «Ант Япи»; позивач) до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві; відповідач) задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0008982309 від 19 жовтня 2011 року.
У квітні 2014 року відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд названого судового рішення за нововиявленими обставинами.
Обґрунтовуючи подану заяву, контролюючий орган посилався на отриманий 26 березня 2014 року вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року у справі № 2610/18145/2012, яким ОСОБА_3 (керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «РІП» на час його взаємовідносин з позивачем) визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, заяву ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, податковий орган оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 року, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
Частиною 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
З огляду на зазначену процесуальну норму закону як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення судового рішення, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною природою є фактичними даними, що спростовують факти, які покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового рішення, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
За змістом частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками провадження за нововиявленими обставинами суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Отже, за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення або залишити її без задоволення. При цьому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Залишаючи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в розглядуваному випадку без задоволення, судові інстанції виходили з того, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 року згідно з частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили 21 серпня 2012 року, в той час як вирок, на який посилається відповідач, як на нововиявлену обставину, винесено 12 жовтня 2012 року.
А відтак, на думку судів попередніх інстанцій, він є новим доказом у справі, а не нововиявленою обставиною.
Проте, із вказаними доводами погодитись не можна, з огляду на те, що в даній ситуації нововиявленою обставиною, на яку по суті посилається ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, є не вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року у справі № 2610/18145/2012 сам собою, а фіктивність контрагента позивача - ТОВ «РІП», встановлена зазначеним вироком, яка не була та не могла бути відома відповідачу та суду на час вирішення спору, позаяк не була закріплена належним процесуальним шляхом.
Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року підлягають скасуванню, а заява контролюючого органу про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому її розгляді суду слід з'ясувати, чи впливає зазначена відповідачем обставина на юридичну оцінку обставин, здійснену судом першої інстанції в судовому рішенні, що переглядається, а також надати належну правову оцінки тому, чи відповідає наведена контролюючим органом обставина ознакам нововиявленої.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року.
Заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 року за нововиявленими обставинами направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Карась О.В.
Моторний О.А.