Апеляційний суд міста Києва
3 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Личаківської виправної колонії № 30 Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області клопотання засудженого ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Оболонського районного суду м. Києва від 17 квітня 2014 року в кримінальному провадженні № 12014100050000997,
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 17.04.2014 року ОСОБА_6 визнаний винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.186 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 20.07.2010 року і за сукупністю вироків ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
Цим же вироком за ч.2 ст.186 КК України засуджений ОСОБА_7
17.02.2015 року засуджений ОСОБА_6 подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції, поважність причин пропуску якого обґрунтовує тим, що злочин вчинив за часів народного протистояння правлячому на той момент тоталітарному режиму, у зв'язку з чим захисник за призначенням, який приймав участь у розгляді даного кримінального провадження, належним чином не захистив його права і пропустив строк оскарження вироку. Сам же засуджений не міг скласти апеляційну скаргу на вирок, який вважає надто суворим, оскільки юридично не освічений.
Заслухавши суддю-доповідача; засудженого на обґрунтування доводів, викладених в його клопотанні, доводи прокурора, який не вбачав підстав для задоволення клопотання засудженого; перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Справа № 11-кп/796/613/2015
Категорія: ч.2 ст.186 України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст.395 КПК України апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 30 днів з дня його оголошення, а особою яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту отримання його копії.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ухвалено 17.04.2014 року, і його копія вручена засудженому ОСОБА_6 негайно, про що свідчить відповідна розписка (а.с.156). Про строк і порядок оскарження вироку ОСОБА_6 було відомо, чого він не оспорює. 19.05.2014 року вирок набрав законної сили.
Згідно з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.2 ст.113 КПК України будь-яка процесуальна дія під час кримінального провадження має бути виконана без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження вироку засуджений подав через десять місяців після його ухвалення, тобто після закінчення встановленого законом процесуального строку. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 подано не було, хоча, виходячи з контексту ст.399 КПК України, вона має бути подана одночасно з клопотанням.
На доводи стосовно неналежного виконання захисником своїх обов'язків колегія суддів зауважує, що для здійснення захисту ОСОБА_6 за призначенням було залучено адвоката Київського міського центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_9 . Протягом кримінального провадження ОСОБА_6 неодноразово вручалися пам'ятки про права та обов'язки, в тому числі передбачене п.3 ч.3 ст.42 КПК України право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальний дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Між тим, своїм правом на відмову від захисника засуджений скористатися не забажав, об'єктивних даних, які б свідчили про порушення його права на захист, не навів, як і будь-яких інших причин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку оскарження вироку.
З огляду на наведене, а також відсутність предмету апеляційного розгляду, а саме, апеляційної скарги, затримка із складанням протягом тривалого проміжку часу процесуального документа на двох аркушах не може бути визнана виправданою, а тому підстав для поновлення ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.117, 399 КПК України, колегія суддів
Відмовити засудженому ОСОБА_6 в поновленні строку апеляційного оскарження вироку Оболонського районного суду м. Києва від 17 квітня 2014 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу суду апеляційної інстанції може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_3