24 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,
при секретарі Троц В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2014 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, -
У грудні 2014 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання двох малолітніх доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_5 ухиляється від утримання дітей, матеріальної допомоги добровільно не надає, а тому позивач просить стягнути з останнього на свою користь аліменти на утримання доньок у твердій грошовій сумі по 500 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2014 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 500 гривень щомісячно, із наступною індексацією згідно чинного законодавства України до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05 листопада 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 500 гривень щомісячно, із наступною індексацією згідно чинного законодавства України до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 05 листопада 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Справа № 754/18152/2014
№ апеляційного провадження:22-ц/796/3359/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Клочко І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, неправильно оцінені докази, а тому рішення суду підлягає скасуванню. Вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, які були встановлені під час судового розгляду. Просив рішення суду першої інстанції змінити та стягнути з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дочок в розмірі по 250 грн., на кожну щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з 05.11. 2014.
В судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу, та просив про її задоволення.
Позивач заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.
Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 07.08.2010 (а.с. 4). Рішенням Деснянського районного суду м. Києві від 19.11. 2014, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 31). Від шлюбу сторони по справі мають двох малолітніх доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.5,6).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із матеріального становища кожної із сторін, врахувавши прожитковий мінімум на дітей відповідного віку з розрахунку на місяць що передбачений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» та те, що відповідач є особою працездатного віку та частково визнав заявлені вимоги.
Колегія суддів вважає, що такі висновки відповідають встановленим фактам, обставинам справи та ґрунтуються на законі.
Згідно зі ст.181 цього ж Кодексу за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Доводи апелянта про те, що судом не було враховано те, що його доходу недостатньо для сплати аліментів у визначеному судом розмірі є необгрунтованими, оскільки судом визначено такий розмір аліментів, який є можливим для сплати і мінімально необхідним для утримання неповнолітніх дітей.
Крім того, особа може не отримувати будь-якого доходу взагалі, але це не звільняє її від обов'язку сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Визначаючи розмір аліментів у 500 грн. на кожну дитину, суд першої інстанції правильно керувався вимогами вищезазначених норм та виходив з матеріального становища та стану здоров'я відповідача у справі та дітей.
При вирішенні даного спору судом першої інстанції надана вірна правова оцінка матеріальній спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу.
Доводи апеляційної скарги на те, що суд прийшов до неправильних висновків, порушив норми матеріального та процесуального права, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки відповідними доказами не підтверджені, апеляційна скарга відповідача за своїм змістом є викладом обставин справи, що були предметом дослідження в судовому засіданні суду першої інстанції і суд дав їм належну оцінку, правильно визнав їх необґрунтованими, а тому вони не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.
Отже, суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23.12.2014 - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: