Справа № 11-сс/796/331 /2015 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
16 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
законного представника ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури м. Києва на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2015 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві майора міліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта незакінчена середня, учня 9 класу Боярської вечірньої ЗОШ Києво-Святошинського району, не одруженому, без реєстрації, тимчасово проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Деснянського районного суду м. Києва від 12.11.2014 року за ч. 1 ст. 186 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України.
Цією ухвалою щодо ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчий суддя обґрунтовує тим, що у підозрюваного та його представника відсутнє постійне місце проживання, оскільки наявність такого місця є обов'язковою умовою для обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, наявність непогашеної судимості, слідчий суддя прийшов до висновку, що в якості заходу забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_9 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 січня 2015 року скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві майора міліції ОСОБА_10 та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, оскільки судом при винесенні даного рішення не враховано обставин, що мають істотне значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також норми ст. 178 КПК України. Зазначає, що раніше до ОСОБА_9 , який на той час не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, неодноразово застосовувались примусові заходи виховного характеру, за вчинення аналогічних суспільно небезпечних діянь. Крім того, вказує, що висновки суду про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_9 внаслідок відсутності у нього постійного місця проживання, не відповідають дійсності, оскільки згідно п. 15 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 року, поняття «житло особи» охоплює і місце постійного проживання особи у ньому без реєстрації.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, думку підозрюваного, захисника та законного представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового і кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні старшого СУ ГУ МВС України в м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100020005795 від 17 липня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України.
22.01.2015 року ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість кримінального правопорушення та наслідки вчинення протиправних діянь.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду про те, що слідчий не навів підстав та не надав доказів на підтвердження того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, та не навів обґрунтування неможливості запобігання ризику переховування підозрюваного від слідства, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому вважає, що суд прийняв необґрунтоване рішення про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Так, поклавши на ОСОБА_9 лише зобов'язання з'являтися до слідчого, прокурора або суду, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, дані, що характеризують особу підозрюваного та дійшов помилкового висновку про те, що слідчий не навів підстав та не надав доказів на підтвердження того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, про що обґрунтовано зазначає в апеляційній скарзі прокурор.
Як наслідок, суд своїм рішенням не забезпечив впевненості в належній процесуальній поведінці ОСОБА_9 , в зв'язку з чим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали колегією суддів, якою вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, виходячи з наступного.
Так, колегією суддів перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
При цьому встановлено, що клопотання слідчого містить посилання на відповідні матеріали, які підтверджують обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. Вагомість вказаних доказів не викликає сумнівів.
Також апеляційним судом встановлена наявність в матеріалах кримінального провадження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тих, що ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування.
Зокрема, колегія суддів вважає, що на користь збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, свідчать тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_9 конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, та дані про особу підозрюваного, а саме - наявність судимості, а також те, що до підозрюваного раніше застосовувались заходи виховного характеру.
З урахуванням викладеного, та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, колегія суддів вважає необхідним обрати щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляд домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, заборонивши ОСОБА_9 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатний забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 309, 310, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури м. Києва задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 січня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві майора міліції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин ранку наступного дня, заборонивши ОСОБА_9 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати підозрюваного з'являтись за кожною вимогою суду чи іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на ОСОБА_9 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого судді, слідчого в ОВС;
- здати на зберігання до слідчого управління ГУМВС України в м. Києві документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні.
- носити електронний засіб контролю;
Строк дії ухвали визначити у 60 (шістдесят) днів, до 26 березня 2015 року, включно.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
_____________ ______________ _____________