Справа №11-cc/796/447/2014 Слідчий суддя 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 182 КПК Доповідач: ОСОБА_2
17 лютого 2015 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу першого заступника прокурора Подільського району міста Києва ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2015 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання першого заступника прокурора Подільського району міста Києва ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 гривень, щодо
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Львові, громадянина України, не одруженого, який має неповнолітню дитину, працює директором ТОВ «Центробудінвест ІДК», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно ухвали слідчого судді, застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у вигляді застави мотивовано тим, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Разом з тим, слідчий суддя визнав необґрунтованими та недоведеними доводи прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, перший заступник прокурора Подільського району міста Києва ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі не менше заподіяної потерпілій шкоди, а саме 395000 гривень. Апелянт стверджує, що, подаючи до районного суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, сторона обвинувачення надала всі підтверджуючі докази про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Зокрема, прокурор вважає, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки повідомлена йому підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження,а санкція даної норми закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строкдо 12 років, з конфіскацією майна. При цьому апелянт звертає увагу, що ОСОБА_8 на виклики сторони обвинувачення не з'являється, про поважні причини неявки не повідомляв, а, згідно бази даних Інтерполу, він з 2005 року розшукується правоохоронними органами Чеської Республіки за вчинення фінансового шахрайства із застосуванням запобіжного заходу - арешт.
Також автор апеляції зазначає, що підозрюваний може впливати на потерпілу з метою зміни останньою показань в частині фактичних обставинпровадження. В обґрунтування цього апелянт вказує, що ОСОБА_8 в телефонній розмові вимагав від потерпілої відкликати заяву в правоохоронні органи іпогрожував віддати належні їй грошові кошти на підкуп працівників слідства та прокуратури, що, як зауважує прокурор,підтверджується клопотанням потерпілої ОСОБА_10 від 04 грудня 2014 року про вжиття до ОСОБА_8 запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, з метою запобігання вчинення дій, що створюють ризики для особистої безпеки потерпілої.
Крім того, апелянт вказує, що ОСОБА_8 , вчинивши кримінальне правопорушення, зник з місця вчинення злочину та тривалий час переховується, на виклики сторони обвинувачення не з'являється.
На думку прокурора, при визначенні розміру застави слідчим суддею недостатньо враховано вимоги КПК України та практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, апелянт стверджує, що, обираючи мінімальний розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів, слідчим суддею проігноровано, що діями підозрюваного ОСОБА_8 потерпілій спричинено шкоду в сумі 395000 гривень, що є явно не співрозмірним із розміром застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга першого заступника прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ прокуратури Подільського району міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100070000185 від 08 вересня 2014 року відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Органи досудового розслідування запевняють, що у зв'язку з неможливістю особистого вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 , оскільки останній на виклик сторони обвинувачення не з'являвся, про причини неявки не повідомляв, тотри екземпляри повідомлення про підозру було направлено на відомі слідству адреси проживання та реєстрації ОСОБА_8 , а саме: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_1 , проте повідомлення про вручення рекомендованих листів з міста Києва не повернулись, а в місті Львові лист отримано не ОСОБА_8 , а іншою невідомою особою за довіреністю.
24 листопада 2014 року прокурором надано доручення в порядку п. 5 ч. 2 ст. 36 КПК України ГУБОЗ МВС України на проведення слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення місцезнаходження ОСОБА_8
29 грудня 2014 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва було задоволено клопотання першого заступника прокурора Подільського району міста Києва ОСОБА_9 про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
21 січня 2015року о 17 год. 00 хв. ОСОБА_8 було затримано.
22 січня 2015року перший заступник прокурора Подільського району міста Києва ОСОБА_9 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілу з метою зміни нею показань в частині фактичних обставин вчинення злочину, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2015 рокув задоволенні клопотання першого заступника прокурораПодільського району міста Києва ОСОБА_9 було відмовлено, а щодо ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Також колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що жодним чином є недоведеними та необґрунтованими доводи прокурора, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання ризиків переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування, незаконного впливу на потерпілу у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, перевіряючи доводи клопотання першого заступника прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що такий висновок слідчого судді є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, оскільки жодних переконливих доказів, що ОСОБА_8 переховувався від органів досудового слідства чи суду, здійснював вплив на потерпілу, а також перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином, в матеріалах провадження не міститься. Ствердження прокурора про те, що ОСОБА_8 не з'являвся за викликом слідчого та тривалий час переховувався від органів досудового слідства носять формальний характер, так як докази цьому у вигляді довідок прокурора не є беззаперечними через відсутність повісток про виклик підозрюваного, а той факт, що ОСОБА_8 розшукується правоохоронними органами Чеської Республіки не впливає на ризики у даному кримінальному провадженні. Не є переконливими доводи апелянта і про те, що ОСОБА_8 може впливати на потерпілу з метою зміни останньою показань в частині фактичних обставин провадження. Зокрема, за наявних обставин, пов'язаних з припиненням будівництва об'єкту капітального будівництва, фактично відбувається спір між потерпілою та підозрюваним щодо строків відновлення робіт на будівництві, який при реальному відновленні будівництва може бути вирішений ними взаємовигідно. При цьому, як вбачається з пояснень самої потерпілої ОСОБА_10 , вона, згідно договору купівлі-продажу, хотіла скористатися своїм правом на дострокове розірвання цього договору або ж повернення їй коштів, але ОСОБА_8 запропонував їй укласти договір купівлі-продажу іншої трикімнатної квартири в м. Вишневе Київської області, як компенсацію коштів, сплачених за попереднім договором, однак вона, як не зацікавлена в придбанні такої квартири особа, від цього відмовилася, вважаючи, що ОСОБА_8 намагається ошукати її вдруге. За таких обставин у ОСОБА_8 не тільки не виникає підстав здійснювати тиск на потерпілу, а, навпаки, є підстави вважати, що його дії спрямовуються на виконання договірних зобов'язань. В свою чергу, підозрюваний ОСОБА_8 в засіданні суду апеляційної інстанції запевнив, що буде з'являтися за кожним викликом до слідчого та суду, а також сприятиме досудовому розслідуванню.
Підтвердженням цьому є і його явка в засідання судів першої і апеляційної інстанції.
В сукупності із вищезазначеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 , його сімейний і майновий стан, міцність соціальних зв'язків та інші обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
Таким чином, доводи першого заступника прокурора Подільського району міста Києва ОСОБА_9 щодо незаконності оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді застави, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді застави та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 22 січня 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання першого заступника прокурора Подільського району міста Києва ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, що становить 97440 гривень, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу першого заступника прокурора Подільського району міста Києва ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4