Справа № 11-сс/796/411/2015 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
12 лютого 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
законного представника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури Солом'янського району м. Києва на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 лютого 2015 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мотижин Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Відмову в задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя обґрунтовує тим, що у судовому засіданні слідчим та прокурором не було доведено обставин, які б свідчили про недостатність застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Разом з тим, приймаючи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України а саме ймовірність переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також можливість незаконно впливати на потерпілого, свідка, дані про особу підозрюваного, наявність судимості, слідчий суддя прийшов до висновку, що в якості заходу забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, прокурор, що здійснювала кримінальне провадження ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 05 лютого 2015 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12015100090000769 від 28.01.2015 року. Вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, містить невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначає, що ОСОБА_8 , будучи раніше судимим підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено позбавлення волі строком понад три роки, а тому, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього має бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку захисника, підозрюваного і його законного представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового і кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100090000769 від 28.01.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
03.02.2015 року ОСОБА_8 було затримано відповідно до вимог ст.ст. 208-209 КПК України.
04.02.2015 року ОСОБА_8 , відповідно до вимог ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
05.02.2015 року підозрюваному вручено копії клопотання та матеріали, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження щодо підозрюваногоОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд правильно виходив з того, що досудовим слідством встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, того що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Із клопотання та долучених до нього додатків матеріалів справи вбачається, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи викладене, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 187 КК України, і відноситься до категорії тяжких, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Разом з тим, виходячи із норм Глави 18 КПК України, згідно якої питання щодо застосування запобіжних заходів належить до виняткової компетенції слідчого судді або суду, слідчий суддя правильно застосував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Доводи апеляційної скарги прокурора стосовно порушенням судом норм кримінального процесуального права, не заслуговують на увагу, оскільки ці порушення не є суттєвими, та такими, що тягнуть скасування ухвали.
Слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 184, 186, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , даних про особу підозрюваного, який будучи раніше судимим вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2014 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України до 5 років позбавлення волі та звільнений на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки,підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, дійшов висновку, що апеляційні вимоги прокурора в частині зміни виду запобіжного заходу на тримання під вартою, не заслуговують на увагу та не відповідають наявним в матеріалах кримінального провадження даним.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування постанови слідчого судді, по справі не встановлено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 309, 310, 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 05 лютого 2015 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, строком до 24.00 год. 05 квітня 2015 року, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
_____________ ______________ _____________