24 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/5077/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
23 грудня 2014 року Харківський національний університет внутрішніх справ /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 /надалі - відповідач/ про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням, в сумі 45000 грн. 85 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що під час навчання у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України відповідач перебував на повному державному забезпеченні за рахунок Державного бюджету України відповідно до договору про підготовку фахівця в вищому навчальному закладі МВС України та всього на утримання відповідача витрачено 45000 грн. 85 коп. Наказом УМВС України в Полтавській області від 29.10.2014 № 166 о/с відповідача звільнено з органів МВС у запас за власним бажанням, у зв'язку з чим відповідачем повинні бути відшкодовані витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не надав.
05 січня 2015 року на запит суду, здійснений у порядку частини 3 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1, судом отримано довідку адресно-довідкового відділу УДМС України в Полтавській області, відповідно до якої відповідача знято з реєстрації 06.02.2013 /а.с. 19/.
Відповідно до положень частини 3 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, передбаченому статтею 39 цього Кодексу.
Статтею 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання (перебування) на території України. Виклик публікується в друкованому засобі масової інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного судового розгляду справи. Друкований засіб масової інформації, у якому розміщуються оголошення про виклик протягом наступного року, визначається не пізніше 1 грудня поточного року в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
16 лютого 2015 року в друкованому засобі масової інформації "Зоря Полтавщини" № № 22-23 (22552-22553) розміщено оголошення про виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання.
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
У відповідності до статті 9 Закону України "Про міліцію" на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про міліцію" працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2008 № 62, встановлено, що початком проходження служби в органах внутрішніх справ, військової служби у Національній гвардії України уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до ВНЗ.
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.
Наказом ректора Харківського національного університету внутрішніх справ від 05.08.2009 року № 323 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом 1-го курсу до навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підрозділів слідства та дізнання за спеціальністю 6.030402 "правознавство" Харківського національного університету внутрішніх справ з 15 серпня 2009 року та присвоєно спеціальне звання "рядовий міліції" /а.с. 7/.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч. 5 ст. 18 Закону України "Про міліцію").
На виконання зазначеної норми 30 серпня 2009 року між відповідачем, Харківським національним університетом внутрішніх справ та УМВС України у Полтавській області укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України /а.с. 8-9/.
При цьому підпунктом 2.3.6 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 30.08.2009 року встановлено, що особа зобов'язується у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановлено трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Пунктом 3.2 цього договору передбачено, що відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання є підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку.
Наказом ректора Харківського національного університету внутрішніх справ від 15.09.2013 року № 133 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_1, сума витрат, пов'язаних з його утриманням, складає 45000 грн. 85 коп., випускника 4-го курсу факультету підготовки слідчих за спеціальністю "правознавство" Харківського національного університету внутрішніх справ відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до УМВС України в Полтавській області з 15.06.2013 року /а.с. 10/.
Наказом начальника Управління МВС України на Південній залізниці від 29.10.2014 № 166 о/с "По особовому складу" звільнено з органів МВС у запас за п. 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням) лейтенанта міліції ОСОБА_1, слідчого слідчого відділення лінійного відділу на ст. Харків-Пасажирський, з 31.10.2014 року /а.с. 11/.
Згідно з частиною 7 статті 18 Закону України "Про міліцію" курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах визначено Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 № 313 (надалі - Порядок).
Так, пунктом 2 Порядку визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.
Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затверджений спільним наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534.
Пунктом 2.1 цього Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно з довідкою - розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 від 04.06.2013 року загальна сума визначених до відшкодування витрат за період з 15.08.2009 року по 15.06.2013 року складає 45000 грн. 85 коп. та включає витрати на: грошове забезпечення - 12855 грн. 08 коп., продовольче забезпечення (по 20.05.2013) - 17537 грн. 25 коп., речове забезпечення - 3067 грн. 64 коп., оплату житлово-комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв - 11540 грн. 88 коп. /а.с. 12/.
Відповідач ознайомлений з даною довідкою - розрахунком під підпис 07.06.2013 року /а.с. 12/.
Отже, загальна сума документально підтверджених витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у Харківському національному університеті внутрішніх справ, складає 45000 грн. 85 коп.
Враховуючи, що відповідача звільнено за пунктом 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням), що є підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку згідно з пунктом 3.2 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 30.08.2009, ОСОБА_1 повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Харківському національному університеті внутрішніх справ.
Проте, зазначена сума витрат відповідачем не відшкодована.
Згідно з пунктом 6 Порядку у разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення /частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України/.
З огляду на те, що заперечень відповідачем до суду не надано та інших доказів в спростування зазначеного позивачем судом не встановлено, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задовленню.
Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Докази звільнення відповідача від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням в розмірі 45000 грн. 85 коп. (сорок п'ять тисяч гривень вісімдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 1644 грн. 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 02 березня 2015 року.
Суддя С.С. Сич