20 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа №816/4965/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кукоби О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання - Кльопової І.Г.
та представників сторін:
від позивача - Марченко Н.В., Вербицька П.А.,
від відповідача - Сухорукова О.А., Панченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним рішення,
Підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (надалі - позивач, ПЕЗО "Міськсвітло") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві), Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області (надалі - ГУ ДКС) про визнання протиправним рішення ДПІ у м. Полтаві від 21.10.2014 №0099981705 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску", визнання неправомірними дій ГУ ДКС щодо несвоєчасного перерахування коштів по платіжному дорученню від 16.01.2014 №4 на суму 40 000 грн по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У судовому засіданні 09.02.2015 протокольною ухвалою суду замінено відповідача у справі - ГУ ДКС на належного - управління Державної казначейської служби України у місті Полтаві Полтавської області (надалі - УДКС у м. Полтаві).
У судовому засіданні 13.02.2015 позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати неправомірними дії УДКС у м. Полтаві щодо несвоєчасного перерахування коштів по платіжному дорученню від 16.01.2014 №4 на суму 40 000 грн по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за січень 2014 року в розмірі 40 000 грн допущено у зв'язку з безпідставним невиконанням ГУ ДКС платіжного доручення ПЕЗО "Міськсвітло" від 16.01.2014 №4. Оскільки в діях підприємства відсутня вина щодо несвоєчасної сплати єдиного соціального внеску, оскаржене рішення ДПІ у м. Полтаві про застосування штрафу в розмірі 2730 грн 70 коп. та нарахування пені в розмірі 27 грн 31 коп. є протиправним.
Відповідачі надали до суд письмові заперечення проти позову.
ДПІ у м. Полтаві зазначила, що позивач несвоєчасно сплатив єдиний соціальний внесок, допустивши прострочення на один календарний день, у зв'язку з чим контролюючим органом прийнято спірне рішення.
УДКС у м. Полтаві посилалось на те, що органи казначейства вжили усіх можливих заходів щодо проведення у повному обсязі розрахунків на підставі наданих платіжних доручень, направивши на це весь наявний фінансовий ресурс єдиного казначейського рахунка.
У судовому засіданні 20.02.2015 представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів проти позову заперечували, наполягали на відомі в задоволенні позовних вимог щодо кожного з них.
Заслухавши пояснення представників сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ПЕЗО "Міськсвітло" є комунальним підприємством Полтавської міської ради, фінансується за рахунок бюджету та має відкритий розрахунковий рахунок в УДКС у м. Полтаві.
Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві як платник єдиного соціального внеску.
Між ПЕЗО "Міськсвітло" та УДКС у м. Полтаві укладено договір від 04.01.2012 №82мб про здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами якого Казначейство відкриває Клієнту бюджетні і небюджетні рахунки та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Державної казначейської служби України і Національного банку України, та умов цього договору /а.с. 97-98/.
На підставі виписаного позивачем платіжного доручення від 16.01.2014 УДКС у м. Полтаві мало перерахувати на розрахунковий рахунок 37192201001634 єдиний соціальний внесок на заробітку плату за першу половину січня 2014 року /а.с. 16/.
Як підтверджено календарним штемпелем Казначейства, вказану суму коштів фактично перераховано 21.01.2014 /а.с. 16/.
Посилаючись на несвоєчасну сплату позивачем єдиного соціального внеску, ДПІ у м. Полтаві 21.10.2014 прийнято рішення №0099981705, яким до ПЕЗО "Міськсвітло" застосовано штраф в розмірі 2730 грн 70 коп. та нараховано пеню в розмірі 27 грн 31 коп. /а.с. 12/.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
За змістом абзацу першого пункту 1 частини першої статті 7 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
У відповідності до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок
Згідно з частиною сьомою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
А частиною восьмою вказаної статті визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів /пункт 1 частини десятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"/.
У даному спорі сторонами не заперечувалось, що зобов'язання ПЕЗО "Міськсвітло" зі сплати єдиного соціального внеску за січень 2014 року (авансовий платіж) виконано несвоєчасно, адже кошти списано з розрахункового рахунку позивача 21.01.2014.
Як визначено частиною одинадцятою статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
А в силу вимог частини десятої вказаної статті, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Системний аналіз наведених положень статей 9, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у взаємозв'язку з приписами пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону є передумовою для висновку про те, що підставою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного соціального внеску. При цьому, штраф та пеня є засобами відповідальності платника єдиного соціального внеску за ухилення від сплати даного платежу.
Враховуючи наведене, доречним буде зазначити, що відповідно до частини другої статті 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Виходячи з наведеного, підставою для застосування до платника єдиного соціального внеску штрафних санкцій та нарахування пені є винна поведінка останнього щодо несплати (неперерахування) чи несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного соціального внеску.
У зв'язку з наведеним, суд звертає увагу на наступне.
Згідно зі статтею 43 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.
За приписами Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 (надалі - Положення №122), єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (надалі - СЕП).
Як визначено пунктом 2.5 Положення №122, Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.
У відповідності до пункту 10.1 Наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів" (надалі - Наказ №938) органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планів спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планів надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.
Відповідно до пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.
Таким чином, обов'язок з ведення розрахунково-касового обслуговування позивача покладено на УДКС у м. Полтаві. Позивач є розпорядником бюджетних коштів, однак особою, відповідальною за безпосереднє проведення розрахункових операцій, є казначейство.
За умовами пункту 2.3.2 договору від 04.01.2012 №82мб Казначейство зобов'язалось своєчасно здійснювати розрахункові операції за дорученням Клієнта /а.с. 97 - зворот/.
Залученою до матеріалів справи копією проміжної виписки за 16.01.2014 підтверджено, що на казначейському рахунку ПЕЗО "Міськсвітло" обліковувались кошти в розмірі 160 000 грн /а.с. 14/.
Позивачем 16.01.2014 виписано платіжні доручення №№1-4 на загальну суму в розмірі 160 000 грн, в тому числі, платіжне доручення №4 про перерахування єдиного соціального внеску в розмірі 40 000 грн /а.с. 16-19/.
Вказані платіжні доручення того ж дня отримані УДКС у м. Полтаві, що не заперечувалось представником останнього.
Суд акцентує увагу на положеннях пункту 10.7 Наказу №938, відповідно до якого платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.
Даним пунктом також визначено перелік випадків, коли платіжне доручення не приймається до виконання, зокрема, у разі відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій.
УДКС у м. Полтаві не надано доказів повернення платіжного доручення ПЕЗО "Міськсвітло" від 16.01.2014 №4 позивачу без виконання.
Наведене є підставою для висновку про те, що виписане позивачем платіжне доручення про перерахування єдиного соціального внеску в розмірі 40 000 грн відповідало вимогам до його змісту та форми, а на рахунку позивача була достатня кількість коштів для його виконання.
Враховуючи викладене, суд відхиляє посилання відповідача на пункт 2.1.2 договору від 04.01.2012 №82мб, яким передбачено, що казначейство має право здійснювати видатки за платіжними дорученнями клієнтів в межах встановленого ліміту технічного субрахунку ЄКР та ліміту початкових оборотів у СЕП Національного банку України /а.с. 97/.
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку про те, що УДКС у м. Полтаві мало здійснити платежі за дорученням позивача, проте вказаних дій не вчинило. Вказане, у свою чергу, унеможливило своєчасне проведення розрахунків по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та призвело до застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені.
Натомість, як пояснила в судовому засіданні 20.02.2015 допитана судом у якості свідка головний бухгалтер ПЕЗО "Міськсвітло" ОСОБА_5 та підтверджено матеріалами справи, платіжне доручення про перерахування авансового платежу зі сплати єдиного соціального внеску за січень 2014 року підприємством виписано 16.01.2014.
Виходячи з конституційних положень про індивідуальний характер юридичної відповідальності та зважаючи на те, що до компетенції позивача не віднесено вчинення дій щодо фактичного перерахування коштів з ЄКР, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача вини у несвоєчасній сплаті єдиного соціального внеску.
За таких обставин, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску - відсутні.
ДПІ у м. Полтаві при винесенні спірного рішення наведені обставини не враховано.
А відтак, рішення ДПІ у м. Полтаві від 21.10.2014 №0099981705 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску" необхідно визнати протиправним та скасувати, а позов ПЕЗО "Міськсвітло" в цій частині - задовольнити.
Водночас, суд не знаходить підстав для задоволення позову ПЕЗО "Міськсвітло" в частині визнання неправомірними дій УДКС у м. Полтаві щодо несвоєчасного перерахування коштів по платіжному дорученню від 16.01.2014 №4. При цьому, суд виходить з того, що судове рішення має бути спрямованим на безпосереднє відновлення прав та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.
У спірних відносинах права ПЕЗО "Міськсвітло" порушено саме рішенням ДПІ у м. Полтаві від 21.10.2014 №0099981705, у зв'язку з чим належним способом захисту таких прав позивача є визнання протиправним та скасування зазначеного рішення судом.
У свою чергу, оскаржені дії УДКС у м. Полтаві, після розгляду справи судом, не створюють для позивача жодних юридично значимих наслідків у сфері публічно-правових відносин, а тому підстави для визнання їх неправомірними - відсутні.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Отже, на користь позивача з Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 183 грн.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21 жовтня 2014 року №0099981705 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (код ЄДРПОУ 03338159) витрати зі сплати судового збору в розмірі 183 (сто вісімдесят три) гривні.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 25 лютого 2015 року.
Суддя (підпис) О.О. Кукоба
З оригіналом згідно
Суддя О.О. Кукоба
Постанова не набрала законної сили.
Секретар с/з І.Г. Кльопова