24 лютого 2015 року м. Київ К/800/1854/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
секретаря Кошелєва С.В.,
за участю представників: ПАТ "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" - Тернікова Є.І., Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Рудневої М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 826/12708/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанов, -
У серпні 2014 року публічне акціонерне товариство "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" звернулося в суд з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в якому просило визнати протиправним та скасувати: постанову Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладання санкцій за порушення на ринку цінних паперів на публічне акціонерне товариство "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" №1161-ЦД-1-Е від 30.07.2014р. та постанову Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладання санкцій за порушення на ринку цінних паперів на публічне акціонерне товариство "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" №1163-ЦД-1-Е від 30.07.2014р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем проведені загальні збори акціонерів від 23.04.2014р. та прийняті на них рішення, у тому числі на виконання розпоряджень №161 та №163. Разом з тим, відповідач попри фактичне виконання позивачем спірних розпоряджень, застосував до нього штрафні санкції за їх невиконання.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями публічне акціонерне товариство "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що 12.03.2014р. Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийняте розпорядження №161-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно яким встановлене порушення вимог ч.1 ст.53 Закону України "Про акціонерні товариства". Зокрема, Положення про наглядову раду ПАТ "Дніпро-СГЕМ" містить положення, що суперечить законодавству України, а саме щодо дострокового припинення повноважень члена наглядової ради у разі втрати ним статусу акціонера товариства.
Крім того, органом владних повноважень прийняте розпорядження №163-ЦД-1-Е від 12 березня 2014 року про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно якого встановлено порушення вимог ч.3 ст.51 Закону України "Про акціонерні товариства", а саме ПАТ "Дніпро-СГЕМ" не уклало з членами наглядової ради договори, якими визначені права, обов'язки, відповідальність сторін, умови та порядок отримання винагороди.
Позивачу наданий термін до 16 червня 2014 року для усунення вищезазначених порушення законодавства.
У зв'язку з тим, що вищезазначені розпорядження відповідача від 12 березня 2014 року №161-ЦД-1-Е та №163-ЦД-1-Е у встановлений термін не були виконані ПАТ "Дніпро-СГЕМ" відповідно чинного законодавства, а також зважаючи на те, що за ці самі порушення щодо позивача протягом року вже виносилися постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів (№263-ЦД-1-Е від 12 березня 2014 року, №265-ЦД-1-Е від 12 березня 2014 року), уповноваженою особою Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку винесена постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №1161-ЦД-1-Е від 30 липня 2014 року, згідно якої на позивача накладений штраф у розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн., та постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №1163-ЦД-1-Е від 30 липня 2014 року, згідно якої на позивача накладений штраф у розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн.
Не погоджуючись з вказаними постановами про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 30 липня 2014 року ПАТ "Дніпро-СГЕМ" звернулося в суд щодо їх скасування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що самим позивачем визнається, що розпорядження відповідача №161-ЦД-1-Е та №163-ЦД-1-Е від 12 березня 2014 року у встановлений термін, а також у передбачений та відповідний законодавству спосіб ним виконані не були, а отже прийняті відповідачем постанови №1161-ЦД-1-Е, №1163-ЦД-1-Е від 30 липня 2014 року є правомірними, оскільки можливість їх винесення залежала виключно від усунення позивачем в установлений термін правопорушень на ринку цінних паперів згідно діючого законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності постанов відповідача №1161-ЦД-1-Е, №1163-ЦД-1-Е від 30 липня 2014 року про накладення санкцій за правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Згідно ст.6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.
Пунктами 10, 14 ст.8 вищезазначеного Закону передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства; накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Правильність встановлених розпорядженнями від 12 березня 2014 року №161-ЦД-1-Е та №163-ЦД-1-Е правопорушень на ринку цінних паперів позивачем в даному судовому процесі не оскаржувалися.
Правомірність накладення санкцій за ці самі правопорушення (щодо дострокового припинення повноважень члена наглядової ради у разі втрати ним статусу акціонера товариства та відсутності укладених з членами наглядової ради договорів, якими визначено права, обов'язки, відповідальність сторін, умови та порядок отримання винагороди) згідно постанов відповідача про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів №263-ЦД-1-Е від 12 березня 2014 року, №265-ЦД-1-Е від 12 березня 2014 року встановлена постановою окружного адміністративного суду м.Києва від 23 квітня 2014 року у справі №826/4563/14 за позовом ПАТ "Дніпро-СГЕМ" до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправними та скасування постанов, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року та набрала законної сили.
Вказана обставина відповідно до вимог ч.1 ст.72 КАС України звільнена від доказування, як така, що встановлена у справі, в якій брали участь ті самі особи.
Щодо легітимності рішень загальних зборів позивача, прийнятих 23 квітня 2014 року, а також компетенції відповідача щодо їх невизнання слід зазначити наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно наявного у матеріалах справи протоколу №22 метою проведення загальних зборів позивача було в т.ч. усунення правопорушень на ринку цінних паперів та виконання вимог розпоряджень Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 березня 2014 року №161-ЦД-1-Е, №163-ЦД-1-Е.
При цьому, здійснюючи реєстрацію акціонерів, для визначення необхідного кворуму ПАТ "Дніпро-СГЕМ" використані положення, передбачені п.10 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про депозитарну систему України", згідно якого дозволяється при визначенні кворуму не враховувати акції, власники яких не уклали договори із депозитарною установою на обслуговування рахунків в цінних паперах.
Водночас, представник відповідача, який здійснював нагляд за реєстрацією акціонерів та проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах акціонерного товариства, встановив, що реєстрація акціонерів проведена неправильно, участь в зборах взяли акціонери, які сукупно є власниками менше як 60% голосуючих акцій, що є порушенням абз.1 ч.2 ст.41 Закону України "Про акціонерні товариства". Так, за підрахунками відповідача на загальних зборах зареєструвалися акціонери (їх представники) загальною кількістю голосів 544 773 шт., що складає 56,74%, а реєстраційною комісією визначений кворум зареєстрованих акціонерів (їх представників) загальною кількістю голосів 544 773 шт., що складає 99,23%.
У зв'язку з цим відповідач зробив висновок про те, що загальні збори позивача проводилися 23 квітня 2014 року без наявності кворуму, а отже не могли приймати будь-які рішення.
Судами встановлено, що відмінність у проведених сторонами підрахунках зареєстрованих акціонерів виникла у зв'язку із неправильним (передчасним) застосуванням позивачем правової норми, передбаченої п.10 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про депозитарну систему України".
Так, пунктом 10 встановлено, що власник цінних паперів, які були дематерилізовані, зобов'язаний звернутися до обраної емітентом депозитарної установи та укласти з нею договір про обслуговування рахунку в цінних паперах від власного імені або здійснити переказ прав на цінні папери на свій рахунок в цінних паперах, відкритий в іншій депозитарній установі. У разі якщо власник цінних паперів протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом не вчинив вищезазначених дій, цінні папери такого власника (які дають право на участь в органах емітента) не враховуються при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента. Обмеження щодо врахування цінних паперів при визначенні кворуму та при голосуванні в органах емітента встановлюються депозитарною установою в системі депозитарного обліку протягом одного робочого дня після закінчення встановленого Законом строку - 1 рік після набрання Законом чинності.
Закон України "Про депозитарну систему України" був опублікований 11 жовтня 2012 року, проте згідно перехідних положень низка норм, в т.ч. норма, встановлена п.10 розділу VI, набула чинності лише 12 жовтня 2013 року, а отже могла бути застосована так, як це було зроблено позивачем під час проведення загальних зборів 23 квітня 2014 року, лише починаючи з 13 жовтня 2014 року.
За вищезазначене порушення імперативних вимог ст.41 Закону України "Про акціонерні товариства" 13 травня 2014 року відповідачем винесена постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів №04/01/2123/пп, 3 червня 2014 року складений акт №767-ЦД-1-Е про вищезазначене правопорушення, а 18 червня 2014 року винесена постанова №812-ЦД-1-Е про накладання санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, відповідно до якої на позивача накладена санкція у вигляді попередження.
Судами встановлено, що матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження вказаної постанови від 18 червня 2014 року.
Крім того, факт неправильного застосування норм Закону України "Про депозитарну систему України", а також неможливість скликання та проведення Загальних зборів акціонерного товариства у відповідності до вимог діючого Закону також підтверджується листами від 5 червня 2014 року №241, №242, направленими позивачем на адресу відповідача, в яких він просив у зв'язку із неможливістю виконати розпорядження Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 березня 2014 року №161-ЦД-1-Е, №163-ЦД-1-Е продовжити строк для усунення порушень до 31 жовтня 2014 року.
Крім того, в подальшому, згідно наданого Київському апеляційному адміністративному суду протоколу №23 загальних зборів акціонерів ПАТ "Дніпро-СГЕМ" від 19 листопада 2014 року вищим органом управління позивача підтверджені рішення, прийняті цим органом 23 квітня 2014 року за відсутності кворуму.
Таким чином, безпосередньо самим позивачем визнається, що розпорядження відповідача №161-ЦД-1-Е та №163-ЦД-1-Е від 12 березня 2014 року у встановлений термін, а також у передбачений та відповідний законодавству спосіб ним виконані не були, а отже прийняті відповідачем постанови №1161-ЦД-1-Е, №1163-ЦД-1-Е від 30 липня 2014 року є правомірними, оскільки можливість їх винесення залежала виключно від усунення позивачем в установлений термін правопорушень на ринку цінних паперів.
При цьому, усунення таких порушень мало відбуватися у відповідно до норм чинного законодавства, в іншому випадку такі дії позивача в жодному разі не можуть вважатися правомірними.
Суди вірно зазначили, що відповідачем в установленому чинним законодавством порядку не визнавалися недійсними рішення, прийняті загальними зборами позивача та які стосуються безпосередньо його господарської діяльності. Більше того, питання визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства не знаходиться в компетенції відповідача.
Разом з тим, жодна норма законодавства не забороняє посилатися на незаконність таких рішень, в т.ч. зважаючи на їх прийняття нелегітимним органом. В такому випадку не застосовуються наслідки недійсності правочину, проте вважати такі рішення законними теж підстав немає. Зважаючи, що вказані загальні збори 23 квітня 2014 року були проведені за відсутності необхідного кворуму, а отже були нелегітимними, вбачається, що вони не могли приймати будь-яких рішень, а отже висновок Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про невиконання ПАТ "Дніпро-СГЕМ" його розпоряджень є законним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування постанови Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладання санкцій за порушення на ринку цінних паперів на публічне акціонерне товариство "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" №1161-ЦД-1-Е від 30.07.2014р. та постанови Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладання санкцій за порушення на ринку цінних паперів на публічне акціонерне товариство "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" №1163-ЦД-1-Е від 30.07.2014р.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дніпро-Спецгідроенергомонтаж" залишити без задоволення.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: