02 березня 2015 року м. Київ К/800/9170/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,
перевіривши касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р.
у справі № 826/20137/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна»
до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10.09.2013 р. №0000363720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 208 195,00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2014 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2014 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10.09.2013 р. №0000363720.
Міжрегіональне головне управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.02.2014 р.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.
На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників відмовити.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити у суді касаційної інстанції.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Бухтіярова