12 лютого 2015 року м. Київ К/800/46910/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року у справі за позовом Підприємства "Красногвардійський районний спортивно-технічний центр товариства сприяння обороні України" до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення,
Підприємство „Красногвардійський районний спортивно-технічний центр товариства сприяння обороні України" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою та просило визнати протиправним та скасувати рішення від 18.03.2013 року № 22 про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 18.03.2013 року № 22.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2013р. Управлінням ПФУ в Красногвардійському районі АРК був складений акт за №18-ю про результати планової перевірки Підприємства „Красногвардійський районний спортивно-технічний центр товариства сприяння обороні України" з питань своєчасності нарахування, перерахування та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахування та сплатою яких покладений на відповідача за період з 01.10.2005р. по 31.01.2013р., відповідно до якого були встановлені порушення п. 3.1, 3.2, 3.3 ст. 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п. 4.4 Інструкції про порядок нарахування та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. за №21-1, в результаті чого був завищений фонд заробітної плати праці за 2006 рік в сумі 11024,85 грн., зменшений фонд заробітної плати праці за 2006р. в сумі 11025,85 грн., донараховані страхові внески загальною сумою 3738,39 грн. та зменшені страхові внески загальною сумою 3738,38 грн.
18.03.2013р. Управлінням ПФУ в Красногвардійському районі АРК прийнято рішення №22 про застосування до Підприємства „Красногвардійський районний спортивно-технічний центр товариства сприяння обороні України" фінансових санкцій у розмірі 11024,85 грн. за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески.
Зазначене рішення було прийнято на підставі п. 3 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої (у редакції закону до 01.01.2011 року) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).
01.01.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2010 р. № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в зв'язку норма п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 втратила чинність.
Відповідно до абзацу пятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI, що набрав чинності з 1 січня 2011року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відтак, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
Заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Отже, якщо певне діяння було правопорушенням на момент його вчинення і за таке діяння до особи було застосовано заходи відповідальності, передбачені чинним на той час нормативним актом, відповідні санкції підлягають стягненню з особи і після втрати чинності нормативним актом, що визначав зміст відповідальності.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Проте, органи пенсійного фонду з 01.01.2011 р. не вправі за порушення, вчинені до 01.01.2011р., нараховувати штрафи та пені, визначені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачені відповідними нормами склади правопорушень та санкції втратили чинність, і їх застосування з 01.01.2011 р. суперечить статті 58 Конституції України.
Рішення № 22 про застосування штрафу та нарахування пені було прийняте 18.03.2013р., тобто у той час, коли пункт 3 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили Законом України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Отже, управління ПФУ протиправно винесло оскаржене у цій справі рішення.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим відхилити, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: