19 лютого 2015 року м. Київ К/800/62230/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Рівненської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ІНТЕРТРЕЙД ГРУП" до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АК ІНТЕРТРЕЙД ГРУП" звернулось з позовом до Рівненської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Заперечень не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 15 січня 2014 року між Компанією "Прем'єр Нейчерал Тіз (ПВТ) ЛТД" (Шрі Ланка) та ТОВ "АК ІНТЕРТРЕЙД ГРУП" укладено контракт № PNT-15/01/14, відповідно до п. 1.1. якого продавець виготовляє та продає, а покупець приймає і оплачує на викладених нижче умовах наступну продукцію: чай чорний та зелений ваговий, фасований та у фільт-пакетах, в подальшому "Товар", вказаний в інвойсі, в якому зазначені найменування, кількість, ціна та умови поставки товару.
Підпунктом 2.1. пункту 2 контракту визначено, що ціни на товар визначаються у доларах США (USD) або Євро із урахуванням поставки на умовах CIF (Іллічівськ/Одеса), згідно інтерпретації Міжнародних правил Інкотермс 2010.
Відповідно до п.п. 2.4. контракту ціни на товар зазначені в доларах США або Євро та включають в себе: оплату по підготовці товару до відвантаження (перевірка якості, кількості, упаковки, маркування); оплату навантаження товару щодо його перевезення в середині країни-експортера; оплату доставки товару до основних засобів транспортування; оплату зберігання товару в пунктах перевалки вантажів; вартість перевантаження товару на основний транспорт; оплату за фрахт та страхування вантажу до порту Іллічівськ/Одеса; вартість вивантаження товару у пункті призначення.
Згідно п.п. 2.5. контракту усі витрати, понесені до місця призначення, оплачуються продавцем.
Підпунктом 6.1. пункту 6 контракту визначено, що продавець виставляє інвойс на кожну партію товару для покупця.
Відповідно до п.п. 6.2. контракту оплата здійснюється в доларах США (валютний код 840) або в Євро (валютний код 978) наступним чином: 100% від вартості товару має бути переказано на банківський рахунок продавця на момент приходу товару в порт Іллічівськ/Одеса.
Підпунктом 6.3. контракту визначено, що умови та терміни оплати кожної окремої партії товару можуть встановлюватися сторонами окремо та зазначаються у додаткових угодах до даного контракту, які є його невід'ємною частиною.
Додатковою угодою № 2 від 31 березня 2014 року доповнено контракт п.п. 6.5. наступного змісту: "Оплату по інвойсу № РNТ/UKR/02/04/2014 від 31 березня 2014 року у сумі 20 636,08 доларів США здійснити наступним чином: 100% вартості інвойсу має бути переказана на банківський рахунок продавця протягом одного року з дати розмитнення Товару".
Платіжним дорученням № 3 від 13 травня 2014 року ТОВ "АК ІНТЕРТРЕЙД ГРУП" здійснило оплату в іноземній валюті Компанії "Прем'єр Нейчерал Тіз (ПВТ) ЛТД" (Шрі Ланка) за контрактом № PNT-15/01/14 від 15 січня 2014 року на суму 20 636,08 дол.США.
30 квітня 2014 року позивач пред'явив до митного оформлення на Рівненську митницю товар - чай чорний листовий ферментований, не ароматизований, без наповнювачів, ваговий, в паперових крафт-мішках, країна походження Шрі-Ланка, за ціною 3,14 USD за 1 кг. Заявив вартість товару у загальній сумі 235283,94 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс USD: 11,40158100) становить 20636,08 доларів США.
З метою митного оформлення імпортованого товару позивач подав до Рівненської митниці митну декларацію (МД-2) № 204050001/2014/006459 від 30 квітня 2014 року, в якій задекларував Товар.
На підтвердження митної вартості Товару позивач надав також митному органу наступні документи: митну декларацію № 204050001/2014/006459 від 30 квітня 2014 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) № PNT-15/01/14 від 15 січня 2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) № PNT/UKR/02/04/2014 від 31 березня 2014 року; міжнародну товарно-транспортну накладну (СMR) № 2962 від 28 квітня 2014 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 31 березня 2014 року; сертифікат якості № F535001/AGR/2014/01607 від 31 березня 2014 року; коносамент № 14240068 від 31 березня 2014 року; сертифікат походження товару № СО/CLS/14/239 від 08 квітня 2014 року; копію митної декларації країни відправлення № Е18983 від 31 березня 2014 року.
Під час митного оформлення вказаних товарів митний орган дійшов висновку, що документи, надані для митного оформлення, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, у зв'язку з чим виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів та достовірності відомостей, необхідних для її підтвердження. З метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованих товарів витребувано від позивача додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписки з бухгалтерської документації продавця, щодо механізму формування ціни товарів, які містять інформацію щодо числових значень складових митної вартості товарів (ціна товару на умовах FOB Шрі-Ланка, вартість фрахту, вартість страхування тощо); висновок про вартісні характеристики товару (згідно його сортності), підготовлений спеціалізованою експертною організацією.
У зв'язку з цим Рівненською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 204000003/2014/000020/2 від 30 квітня 2014 року.
Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаної органами доходів і зборів митної вартості (МД № 125110000/2014/7231 від 08 квітня 2014 року) на рівні 4,88 дол. США/кг. Числове значення митної вартості партії товарів на день подання митної декларації до оформлення становить 365 872,93 грн., або у валюті контракту 32 071,36 дол. США.
Не погодившись з прийнятим рішенням Митниці, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Вирішуючи спір, суди дійшли висновків, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з висновками судів.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. В розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбiжностi, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому такі розбіжності та інше повинні вбачатись лише з документів визначених у ч. 2 ст. 53 МК України.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi документів визначених у ч. 2 ст. 53 МК України, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовiрностi наданої iнформацiї, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Водночас, митниця може витребувати, а декларант зобов'язаний надати лише ті документи, які здатні такі сумніви усунути. При цьому законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Рішення судів мотивовані тим, що митний орган не надав доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що митним органом не доведено існування яких-небудь обмежень для визначення митної вартості задекларованих товарів за ціною договору/
Окрім цього, митницею витребувано додаткові документи за відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у правильності визначенніямитної вартості товару, всупереч підтверджених всіх складових під час подання МД.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що відомості, які містяться в автоматизованій системі, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень, а відтак не можуть слугувати підставою для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядним методом.
Оскільки під час вирішення справи по суті судами не допущені порушення норм матеріального та процесуального права, то скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Рівненської митниці Державна фіскальна служба України відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: