"24" лютого 2015 р. м. Київ К/800/6969/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівМаслія В. І.,
Черпіцької Л. Т.,
секретаря судового засідання Гулової О. І.,
за участю: представника третьої особи - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 02 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Тетіївської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_6 про скасування рішення,
встановив:
28 листопада 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Тетіївської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_6 про скасування рішення виконавчого комітету Тетіївської міської ради народних депутатів №21 від 30 березня 1995 року "Про вилучення земельної ділянки, площею 0, 055 га, у гр. ОСОБА_5 та надання її у користування гр. ОСОБА_7 для ведення підсобного господарства".
Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 29 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року, позов залишено без розгляду з підстав пропущення строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 липня 2013 року ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 29 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Під час нового розгляду справи Тетіївським районним судом Київської області ухвалою від 02 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Заперечень на скаргу не надійшло.
Заслухавши доповідача, пояснення представника третьої особи, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що рішенням Тетіївської міської ради народних депутатів № 21 від 30 березня 1995 року «Про надання і вилучення земельних ділянок» вирішено вилучити у позивача земельну ділянку, площею 0,055 га, по АДРЕСА_1 та надати її ОСОБА_7 для ведення особистого підсобного господарства.
Не погоджуючись з таким рішенням ради, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів вважає висновки судів передчасними.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 2 ст. 5 КАС України).
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із ч.ч. 1 - 3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Наслідки пропуску цих строків встановлені ст. 100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Така редакція цієї статті характеризує її як норму процесуального права.
Отже, аналіз наведеної вище редакції ч. 1 ст. 100 КАС дає підстави вважати, що суд має можливість самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.
Утім строк звернення до адміністративного суду обмежено ст. 99 КАС України. З урахуванням цього належним способом захисту порушеного права є, зокрема, звернення до суду з даними позовом в межах строку, встановленого ст. 99 КАС України.
Спір у справі виник з приводу оскарження рішення ради, яке датоване 30 травням 1995 року. При цьому позивач у позовній заяві, а в подальшому у апеляційній та касаційних скаргах зазначав, що про оскаржуване рішення йому стало відомо з відповіді Тетіївської міської ради Київської області № 2.35-894 від 12 листопада 2012 року. До цієї дати про існування оскаржуваного рішення йому відомо не було, оскільки воно приймалося без повідомлення та участі позивача.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції в ухвалі від 11 липня 2013 року вказав, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки та аналізу наведеній обставині, що призвело до передчасного рішення про залишення позову без розгляду.
Між тим, розглянувши спір під час нового розгляду, суди не врахували положення ч. 5 ст. 227 КАС України, оскільки не надали оцінки та аналізу наведеній судом касаційної інстанції в ухвалі від 11 липня 2013 року обставині.
Окрім цього, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу судів на обґрунтування третьою особою доказу для підтвердження пропуску позивачем строку звернення до суду, зокрема, на експлікацію від 03 квітня 1999 року. Саме з цього моменту, вважає третя особа, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права.
Отже суди першої та апеляційної інстанцій не дали оцінку позовним вимогам в аспекті строків звернення до адміністративного суду.
Враховуючи викладене, суди мають виходити з оцінки та аналізу всіх наведених сторонами доводів, і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 02 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: