Києво-Святошинський районний суд Київської області
Справа № 369/13266/14-ц
провадження № 2/369/634/15
20.02.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючої судді Ковальчук Л.М., при секретарі Рябець А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов»язання усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням та земельною ділянкою,
У грудні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, в якому просила усунути перешкоди з боку ОСОБА_2 в користуванні нею ? земельної ділянки та ? частини будинку АДРЕСА_1.
В послідуючому ОСОБА_1 у січні 2015 року подала суду уточнену позовну заяву, в якій зазначала, що їй на праві приватної власності належить ? частина жилого будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 та ? частина земельної ділянки за вказаною адресою загальною площею 0,05228 га. Даний факт підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССР № 977085 від 26 листопада 2009 року і рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2008 року, яке набрало законної сили 09 червня 2009 року. Інша частина домоволодіння належить ОСОБА_2.
У зв»язку з тим, що з ОСОБА_2 у неї склались неприязні стосунки, тривалий час йшла судова тяганина щодо визнання права власності на спадкове майно, виділення частини нерухомого майна в натурі, що належить їй і ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, він створює перешкоди у користуванні її власністю, не пускає її у будівлю і на територію земельної ділянки. На спроби користування і володіння нею нерухомим майном ОСОБА_2 відмовляється в добровільному порядку вирішити даний спір. Вона неодноразово приїздила до нього і намагалась владнати конфлікт мирним шляхом, однак він не йде їй назустріч, не дає ключів від будинку і не бажає виділити їй кімнату для проживання. На даний час вона проживає у родичів, іншого житла, крім спірного, у неї немає.
Спірний будинок має чотири житлові кімнати площею 50 кв.м.. Загальна площа будинку складає 76,2 кв.м.. Біля житлового будинку розміщені господарські будівлі і споруди. Загальна площа земельної ділянки біля спірного будинку складає 0,0528 га. Таким чином, два житлових приміщення: кімната площею 10,5 кв.м., що відображена на плані як «1-7», та кімната площею 9,2 кв.м., що відображена на плані як «1-8», майже відповідає ? частині площі будинку, а тому вона могла б оселитись в ній, якби ОСОБА_2 не чинив перешкод у користуванні нею шляхом заборони, фізичного недопуску до житлового приміщення (зазначеної кімнати) та погроз розправи. Крім того, вона у відповідності до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2008 року володіє ? частиною земельної ділянки за вказаною адресою загальною площею 0,05228 га. ОСОБА_2 не дозволяє їй використовувати цю частину земельної ділянки, не допускаючи на цю ділянку її і погрожуючи знешкодити врожай. На даний час спірним домоволодінням і земельною ділянкою фактично користується виключно ОСОБА_2 і не бажає надати їй, як співвласнику, можливість володіти і користуватися належною на праві приватної власності ? частиною. На вимогу надати їй доступ до однієї з кімнат ОСОБА_2, перебуваючи систематично в стані алкогольного сп»яніння, відмовляє їй шляхом фізичного перешкоджання увійти до приміщення, викидає з приміщення її речі, зачиняє вхідні двері.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила зобов»язати ОСОБА_2 надати їй можливість використовувати як житлові приміщення дві житлові кімнати: площею 10,5 кв.м., що відображена на плані, як «1-7», та площею 9,2 кв.м., що відображена на плані як «1-8», шляхом вільного проходу та доступу до вказаних кімнат через вхід до будівлі домоволодіння АДРЕСА_1, та зобов»язати ОСОБА_2 надати їй вільний доступ і не чинити перешкод у користуванні нею частиною земельної ділянки загальною площею 0,05228 га за адресою домоволодіння АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і представник позивача позов підтримали і просили його задовольнити.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Оскільки позивач ОСОБА_1 і представник позивача не заперечували проти заочного розгляду справи, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд вважав за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1, треті особи: КП «БТІ Києво-Святошинського району Київської області», Управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області про визнання права власності на новозбудоване майно на спадкове майно та на земельну ділянку, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Горенської сільської ради Києво-Святошинського району, Київської області, КП «БТІ Києво-Святошинського району Київської області», Управління земельних ресурсів Києво-Святошинського району, Київської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, стягнення витрат за поховання та моральної шкоди, визнання недійсним державного акту, визнання недійсним реєстрації в реєстрі прав власності на нерухоме майно, позови ОСОБА_2 і ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частин будинку АДРЕСА_1, на ? частин земельної ділянки за вказаною адресою загальною площею 0,0528 га (згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 29 січня 2003 року ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд), на ? частини автомашини марки Фольксваген Гольф, 1990 року випуску; Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку АДРЕСА_1, на ? частину земельної ділянки за вказаною адресою загальною площею 0,0528 га (згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 29 січня 2003 року ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд), на ? частину автомашини марки Фольксваген Гольф, 1990 року випуску; Визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯД № 793274, виданий Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів Києво-Святошинського району Київської області від 31 жовтня 2007 року, виданого на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2006 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0528 га в АДРЕСА_1, на ім»я ОСОБА_2; Зобов»язано Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів виключити запис за № 010732900252 в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю; Визнано недійсною реєстрацію в реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» за № 16619627, номер запису 1108 в книзі 3 на домоволодіння в АДРЕСА_1 на ім»я ОСОБА_2 згідно рішення Києво-Святошинського районного суду від 06 жовтня 2006 року; Зобов»язано КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» анулювати вищевказану реєстрацію домоволодіння на ОСОБА_2; Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на поховання, в сумі 2457 грн. 50 коп.; Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені з переїздом, в сумі 1952 грн.; В решті вимог ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовлено.
Як зазначила позивач ОСОБА_1 у своїй позовній заяві, з ОСОБА_2 у неї склались неприязні стосунки, тривалий час йшла судова тяганина щодо визнання права власності на спадкове майно, виділення частини нерухомого майна в натурі, що належить їй і ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, ОСОБА_2 створює перешкоди у користуванні її власністю, не пускає її у будівлю і на територію земельної ділянки, на її спроби користування і володіння своїм нерухомим майном ОСОБА_2 відмовляється в добровільному порядку вирішити даний спір. У зв»язку з цим вона неодноразово приїздила до нього і намагалась владнати конфлікт мирним шляхом, однак він не йде їй назустріч, не дає ключів від будинку і не бажає виділити їй кімнату для проживання. На даний час вона проживає у родичів, іншого житла, крім спірного, у неї немає. Спірний будинок, як зазначала позивач, має чотири житлові кімнати площею 50 кв.м., загальна площа будинку складає 76,2 кв.м., біля житлового будинку розміщені господарські будівлі і споруди, загальна площа земельної ділянки біля спірного будинку складає 0,0528 га. Таким чином, два житлових приміщення: кімната площею 10,5 кв.м., що відображена на плані як «1-7», та кімната площею 9,2 кв.м., що відображена на плані як «1-8», майже відповідає ? частині площі будинку, а тому вона могла б оселитись в ній, якби ОСОБА_2 не чинив перешкод у користуванні нею шляхом заборони, фізичного недопуску до житлового приміщення (зазначеної кімнати) та погроз розправи. Крім того, вона у відповідності до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2008 року володіє ? частиною земельної ділянки за вказаною адресою загальною площею 0,05228 га. ОСОБА_2 не дозволяє їй використовувати цю частину земельної ділянки, не допускаючи на цю ділянку її і погрожуючи знешкодити врожай. На даний час спірним домоволодінням і земельною ділянкою фактично користується виключно ОСОБА_2 і не бажає надати їй, як співвласнику, можливість володіти і користуватися належною на праві приватної власності ? частиною. На вимогу надати їй доступ до однієї з кімнат, ОСОБА_2, перебуваючи систематично в стані алкогольного сп»яніння, відмовляє їй шляхом фізичного перешкоджання увійти до приміщення, викидає з приміщення її речі, зачиняє вхідні двері.
За таких обставин позивач ОСОБА_1 просила зобов»язати ОСОБА_2 надати їй можливість використовувати як житлові приміщення дві житлові кімнати: площею 10,5 кв.м., що відображена на плані, як «1-7», та площею 9,2 кв.м., що відображена на плані як «1-8», шляхом вільного проходу та доступу до вказаних кімнат через вхід до будівлі домоволодіння АДРЕСА_1, та зобов»язати ОСОБА_2 надати їй вільний доступ і не чинити перешкод у користуванні нею частиною земельної ділянки загальною площею 0,05228 га за адресою домоволодіння АДРЕСА_1.
Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В обгрунтування своїх заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 додала суду копії Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2008 року, Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого за станом на 10 вересня 2010 року, Будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку № 206 А, Схематичного плану земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку по АДРЕСА_1, Висновку спеціаліста № 87 про розподіл домоволодіння між співвласниками, складеного 17 червня 2011 року ФОП ОСОБА_5, згідно якого надати можливі варіанти розподілу будинковолодіння на ? та ? частин, які при цьому необхідні провести переобладнання, виділивши їх в окремі ізольовані квартири (відокремлені кухні, газове постачання), неможливо, і надати можливі варіанти розподілу земельної ділянки площею 0, 0528 га в натурі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з виділенням співвласникам ? та ? частин, неможливо; копії Висновку експертів КНДІСЕ за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 29 березня 2013 року, в якому експертами зазначено, що враховуючи вимоги нормативних документів, а саме пункти 2.22, 2.24 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», розподіл житлового будинку № 206-А, господарських будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ідеальних часток співвласників не вбачається можливим, та оскільки розподіл житлового будинку у відповідності до вимог нормативних документів виконати неможливо, дослідження по питанню розділу і визначення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 не проводиться.
Позивачем ОСОБА_1 і представником позивача не доведено в судовому засіданні та не надано суду доказів з приводу того, що відповідач ОСОБА_2 чинить позивачу ОСОБА_1 перешкоди у користуванні вказаним жилим будинком АДРЕСА_1 і перешкоджає їй вільному доступу до будинку і земельної ділянки, судом не встановлено порушення прав позивача ОСОБА_1 у зв"язку із зверненням до суду з даним позовом.
Додані ОСОБА_1 до позовної заяви вказані вище матеріали, як докази для підтвердження заявлених позовних вимог, не містять достовірних фактичних даних, що відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу ОСОБА_1 у користуванні спірним житлом і земельною ділянкою.
З наданих суду доказів суду неможливо дійти висновку, що відповідач ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу ОСОБА_1 в користуванні належною їй на праві власності ? частиною жилого будинку АДРЕСА_1, і ? частиною земельної ділянки за вказаною адресою, і що вона не в змозі мати вільний доступ і користуватись належним їй на праві власності нерухомим майном.
Також позивачем ОСОБА_1, не надано суду доказів, що на час звернення до суду ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні належною їй на праві власності 1/4 частиною жилого будинку і земельної ділянки.
Судом не встановлено порушення прав позивача ОСОБА_1 у зв"язку із зверненням до суду з даним позовом.
Враховуючи викладене, суд вважає недоведеними заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_1, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. ст. 15, 16, 316, 319, 321, 355, 357, 358, 360, 361, 383, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 209, 213-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов»язання усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням та земельною ділянкою, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду або шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в разі відсутності в судовому засіданні осіб, які брали участь у справі, під час проголошення судового рішення.
Суддя Ковальчук Л.М.