Справа № 367/7859/14-ц
25 лютого 2015 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Чернов Д. Є.
при секретарі Чамор Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ірпінської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_4. Зазначає, що він є спадкоємцем за законом після смерті дружини. Зазначає, що не може отримати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті дружини, оскільки вище зазначена квартира не належала дружині на момент відкриття спадщини. Зазначає, що 28.02.2008 року між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та АН «АНІ» було укладено Попередній договір, згідно умов якого сторони мають намір в майбутньому укласти Основний Договір купівлі-продажу частини житлового будинку на 3 поверсі, який будується за адресою АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки. Вартість об'єкту визначається таким чином: 1 кв.м. на момент укладення договору становить 1 500 дол. США та дорівнює 159 385 дол. США. Сторони домовились укласти та нотаріально засвідчити основний договір не пізніше 30.07.2008 року за ціною 804 895 грн., що є еквівалентною 159 385 дол. США. При підписанні Попереднього договору Покупець передав, а продавець отримав аванс у сумі 686 800 грн., що еквівалентно 136 000 дол. США. Сума авансу підлягає заліку у загальну вартість об'єкту, що покупець має заплатити продавцю при укладанні та нотаріальному посвідченні Основного договору. Зазначає, що доручено КП КОР «Ірпінське БТІ» оформити та видати свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2.
Просить суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його дружини ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, підтвердила обставини викладені у позовній заяві, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення в матеріалах справи, про причини неявки суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у їх відсутність та відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 дружина - ОСОБА_4. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті дружини - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с.10) та свідоцтвом про укладення шлюбу Серія НОМЕР_2 (а.с.11). Судом встановлено, що 28.02.2008 року між ОСОБА_4, ОСОБА_3 та АН «АНІ» було укладено Попередній договір, згідно умов якого сторони мають намір в майбутньому укласти Основний Договір купівлі-продажу частини житлового будинку на 3 поверсі, який будується за адресою АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки. Вартість об'єкту визначається таким чином: 1 кв.м. на момент укладення договору становить 1 500 дол. США та дорівнює 159 385 дол. США. Сторони домовились укласти та нотаріально засвідчити основний договір не пізніше 30.07.2008 року за ціною 804 895 грн., що є еквівалентною 159 385 дол. США. При підписанні Попереднього договору Покупець передав, а продавець отримав аванс у сумі 686 800 грн., що еквівалентно 136 000 дол. США. Сума авансу підлягає заліку у загальну вартість об'єкту, що покупець має заплатити продавцю при укладанні та нотаріальному посвідченні Основного договору (а.с.13-14). Судом встановлено, що затверджено акту державної технічної комісії від 17.12.2008 року, про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом двухсекційного житлового будинку секція «Б» загальною площею 2 094,9 кв.м., житловою площею 1 024,7 кв.м. в АДРЕСА_1; доручено КП КОР «Ірпінське БТІ» оформити та видати свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2, що підтверджується рішенням виконкому Ірпінської міської ради Київської області віл 24.02.2009 року №45/6 «Про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку секція «Б» в АДРЕСА_1» (а.с.18-21).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання права.
Згідно із ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Враховуючи зазначені вище норми Закону та на підставі попереднього договору - сторони набувають лише право на укладання в майбутньому основного договору і не набувають інших майнових прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Згідно із ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Частиною 1 ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Таким чином, враховуючи, що попередній договір від 28.02.2008 р. про укладення в майбутньому договору купівлі-продажу нерухомого майна нотаріально не посвідчений, тому суд дійшов висновку, що даний договір є нікчемним.
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що ОСОБА_4 була інвестором будівництва квартири, оскільки зазначений вище попередній договір не є інвестиційним договором, а лише визначає умови основного договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що вказаний попередній договір не є договором підряду за своєю правовою природою. Крім того, даний договір не містить істотних умов договору, які передбачені статтею 875 ЦК України для такого виду договорів.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки спірне нерухоме майно не належало спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, суд відмовляє у задоволенні позову.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 220, 392, 635, 657, 875, 1218 ЦК України, ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 62, 64, 84, 88, 209, 212-215, 224, 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити в позові повністю.
Роз'яснити, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д. Є. Чернов