Справа № 296/11816/14-а
2-а/296/84/15
10 лютого 2015 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Анциборенко Н.М.,
при секретарі Медведській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області та просить визнати протиправними дії відповідача щодо призначення позивачеві з 29.04.2011 року пенсії державного службовця в меншому розмірі, ніж визначено законодавством, а саме щодо неврахування при її обчисленні винагороди за вислугу років у розмірі 35 відсотків, матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 17 660,30 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 6530,31 грн., індексації в сумі 8036,05 грн., грошової компенсації за невикористану відпустку в сумі 5 953,98 грн., а разом 38 180,64 грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії з дати її призначення у розмірі 80 відсотків суми заробітної плати; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 29.04.2011 року з урахуванням у її складі винагороди за вислугу років у розмірі 35 відсотків, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів громадян та компенсації за невикористану відпустку, а також стягнути з відповідача різницю між перерахованою та фактично виплаченою позивачеві пенсією з 29.04.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в м. Житомирі Житомирської області та отримує пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" з 29.04.2011 року. При проведенні достовірності даних, зазначених у довідках відділу персоніфікованого обліку та роботавця, відповідач не відобразив розбіжність інформації та призначив пенсію у меншому розмірі, не врахувавши при цьому винагороди за вислугу років у розмірі 35 відсотків, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів громадян та компенсації за невикористану відпустку. 03.11.2014 року позивач звернулася до відповідача з заявою здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів громадян та компенсації за невикористану відпустку. Однак, 10.11.2014 року відповідач листом за № 607/Г-02 відмовив у здійсненні перерахунку пенсії та включення до складу заробітної плати для перерахунку пенсії вищевказаних виплат. 05.12.2014 року позивач повторно звернулася з заявою про проведення перерахунку пенсії, розмір якої було невірно визначено з моменту її призначення та просила привести її розмір у відповідність до чинного законодавства. 16.12.2014 року відповідач листом за № 695/Г-02 повторно відмовив у здійсненні перерахунку пенсії.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, надала письмові заперечення (а.с.38-41) та пояснила, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". Пенсія виплачується відповідно до довідки від №24280/Г/05 від 28.04.2014 року. Позивач двічі зверталась до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області, однак, довідку про складові заробітної плати було надано нею лише під час останнього звернення, а саме 05.12.2014 року. Таким чином, право на перерахунок пенсії в позивача могло виникнути тільки з 01.12.2014 року. Також відповідач вважає, що зазначені позивачем виплати не можуть бути включені до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Враховуючи, що з доданих матеріалів вбачається, що про порушене право позивач дізналася з листа відповідача від 10.11.2014 року, тому суд вважає можливим поновити пропущений позивачем строк, визнавши причину пропуску строку звернення до суду поважною.
Встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області та отримує пенсію за віком згідно Закону Україну "Про державну службу".
Згідно наказу ДПІ у м. Житомирі Житомирської області №74-0 від 28.04.2011 року позивача 28.04.2011 року звільнено з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком (а.с.6) та для призначення пенсії видано довідки від 28.04.2011 року №24271/Г/05 та №24279/Г/05 (а.с.7, 8-10).
Листами №607/Г-02 від 10.11.2014 року (а.с.19-20) та №695/Г-02 від 16.12.2014 року (а.с.23-24) відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії та включення до складу заробітної плати для перерахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів громадян та компенсації за невикористану відпустку, на які нараховані страхові внески.
Згідно ст.37 Закону України "Про державну службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 зазначеного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України "Про державну службу" встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, об'єктом індексації є оплата праці (грошове забезпечення), тобто заробітна плата.
Відповідно до ст.41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до виплат (доходу), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони в структуру заробітної плати.
Крім того, виплата винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання виплачується згідно Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 02.09.1997 року. Згідно п.п.1, 2 Порядку до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи на підприємствах, установах, організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів-системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду. При стажі роботи від 20 до 25 років розмір винагороди становить 35 % .
Оскільки з 29.10.1973 року позивач працювала на посадах за фахом, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.25-28), загальний стаж роботи позивача перед звільненням становить 30 років 05 місяців 26 днів, у тому числі державної служби 10 років 6 днів і винагорода за вислугу років виплачувалася щомісячно у розмірі 35%, тому неврахування відповідачем при визначенні розміру пенсії надбавки за вислугу років у розмірі 35 % є неправомірним.
Таким чином, дії відповідача щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплаті позивачеві пенсії з 29.04.2011 року з урахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 35 відсотків, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку та індексації, на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є протиправними внаслідок порушення правил застосування норм права, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення різниці, то, що згідно положень ст.ст.21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю, тобто, суд визнає дії суб'єкта владних повноважень незаконними (протиправними) і зобов'язує відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до Закону, а не ухвалює рішення про стягнення визначених сум. Отже, порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
На підставі викладеного, керуючись ст.126 Конституції України, Законами України "Про державну службу", "Про оплату праці", "Про індексацію грошових доходів населення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.6, 11, 69, 71, 158-163, 256 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області здійснити перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 29.04.2011 року відповідно до вимог Закону України "Про державну службу" у розмірі 80 % суми заробітної плати з урахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 35%, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку, враховуючи фактично виплачену.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Н. М. Анциборенко