Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 280/131/14-к
Провадження № 1-кп/280/4/15
Іменем України
27 січня 2015 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області
в складі : головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42013060190000014 від 17.12.2013 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ , Миколаївської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, працюючого адміністратором магазину «Гамбринус» м. Житомир, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого: 16.02.2009 року Корольовським районним судом м. Житомир за ст.ст. 185 ч. 3 , 304 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, із застосуванням ст. 75,76 КК України з іспитовим строком 3 роки; 26.08.2010 року Корольовським районним судом м. Житомир за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі; 07.07.2012 року постановою Богунського районного суду м. Житомир не відбуту частину покарання замінено на 2 роки виправних робіт з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, суд, -
ОСОБА_5 засуджений 26.08.2010 року Корольовським районним судом м. Житомир за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 71 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі.
07.07.2012 року постановою Богунського районного суду м. Житомир невідбуту частину покарання засудженому ОСОБА_5 замінено на 2 роки виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави.
09.08.2012 р. ОСОБА_5 роз'яснено умови та порядок відбування покарання пов'язаного з виправними роботами та попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ч.2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт.
Відповідно до вимог ст. 36 Кримінально-виконавчого кодексу України, 09.08.2012 Коростишівським МР кримінально-виконавчої інспекції Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області ( надалі КВІ) на адресу ПАТ «Коростишівський гранітний кар'єр» надіслано повідомлення на засудженого ОСОБА_5 для прийняття постанови суду до виконання.
13.08.2012 року за наказом № 40-к гр. ОСОБА_5 прийнято на роботу в ПАТ «Коростишівський гранітний кар'єр» на посаду фрезерувальника.
20.06.2013 року до КВІ звернувся гр. ОСОБА_5 з проханням звільнити його з ПАТ «Коростишівський гранітний кар'єр» за власним бажанням у зв'язку із невиплатою коштів, скрутним матеріальним становищем та наміром працевлаштуватись в ТОВ «Оксамит», куди в наступному останнього згідно наказу № 3 к від 05.07.2013 прийнято на посаду різноробочого. В подальшому, ОСОБА_5 маючи намір ухилитися від відбування покарання у виді виправних робіт та бажаючи цього, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не дотримуючись встановлених законодавством порядку і умов відбування покарання, маючи обов'язок сумлінно ставитися до праці, за період з 10.07.2013 року по 13.07.2013 року включно, а також з 25.07.2013 по 26.07.2013 року не з'являвся на роботу в ТОВ «Оксамит».
26.07.2013 року, наказом № 4-к на підставі ст. 40 п.4 КЗпП України (прогули без поважних причин), ОСОБА_5 звільнено з посади різноробочого з ТОВ «Оксамит»».
Таким чином, ОСОБА_5 умисно ухилився від відбування покарання у виді виправних робіт за період з 10.07.2013 по 13.07.2013 включно та з 25.07.2013 року по 26.07.2013 року включно та до 22.01.2014 року ніде не працевлаштувався.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, суду показав, що на підприємствах була мала заробітна плата, а тому він шукав інші підробітки, щоб утримувати родину. Запропоновані йому в ЦЗ посади не підходили. З січня 2014 року він офіційно працевлаштувався, продовжує відбувати покарання у виді виправних робіт та з нього проводяться відрахування.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю згідно обвинувального акту. На підставі ст.349 КПК України визнане недоцільним дослідження доказів - допит свідка ОСОБА_6 крім допиту свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дослідження письмових доказів та характеризуючих даних особи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечує прокурор та обвинувачений.
Винність ОСОБА_5 підтверджена іншими доказами у справі:
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона працює інспектором Коростишівського МРВ КВІ. 30.07.2012 року до відділу надійшли матеріали та постанова Богунського районного суду відносно ОСОБА_5 09.08.2012 р. ОСОБА_5 було роз'яснено умови та порядок відбуття покарання, а також останній був попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від відбуття покарання у виді виправних робіт. В серпні 2012 року засуджений був працевлаштований на ВАТ «Коростишівський кар'єр» на посаду фрезерувальника. 20.06.2013 року до КВІ звернувся засуджений з проханням звільнити його з підприємства за власним бажанням в зв'язку з невиплатою заробітної плати та скрутним матеріальним становищем та наміром працевлаштуватись в ТОВ «Оксамит» на посаду фрезерувальника. 05.07.2013 року ОСОБА_5 був прийнятий на роботу в ТОВ «Оксамит» на посаду різноробочим. 05.08.2013 року до КВІ надійшло повідомлення ТОВ «Оксамит» що ОСОБА_5 не з'явивсь на роботу з 10.07.2013 року по 13.07.2013 року включно, а також з 25.07.2013 року. 06.08.2013 року у ОСОБА_5 було відібрано письмові пояснення щодо невиходу на роботу, відповідно до яких останній повідомив, що поважних причин не було. 25.07.2013 року ОСОБА_5 було звільнено з ТОВ «Оксамит» на підставі ст. 40 КЗпП. Відповідно до повідомлення Житомирського обласного центру зайнятості ОСОБА_5 перебував як підоблікова особа, статусу безробітного йому не надано, оскільки останній не надав відповідних документів та не пройшов реєстрацію. В грудні 2013 року матеріали особової справи відносно ОСОБА_5 були направлені до Житомирського міжрайонного відділу КВІ по територіальності.
Будучи опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що він працює на посаді голови правління ВАТ «Коростишівський кар'єр». З серпня 2012 року на підприємство був прийнятий на посаду фрезерувальника ОСОБА_5 , який пропрацював близько 8 місяців. Під час роботи на підприємстві зарекомендував себе з позитивної сторони, до роботи відносився добросовісно. На той час на підприємстві була невелика заробітна плата, а тому останній звільнився за власним бажанням. В подальшому де він працював йому не відомо.
Окрім показань самого обвинуваченого, показань допитаних в судовому засіданні свідків, вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також іншими зібраними по справі доказами, а саме:
- поданням інспектора Коростишівського МРВ КВІ ОСОБА_9 на адресу прокурора Коростишівського району Житомирської області, відповідно якого просив притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 389 КК України, оскільки останній ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, яке було замінено 07.07.2012 року постановою Богунського районного суду м. Житомира;
- підпискою ОСОБА_5 від 09.08.2012 року, з якої вбачається що він був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді виправних робіт та попереджений про те, що може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 389 КК України в разі ухилення від відбування покарання. ОСОБА_5 було роз'яснено, що він повинен додержуватись порядку та умов відбування покарання, сумлінно ставитись до праці, з'являтися за викликом до КВІ та інші обов'язки ;
- заявою ОСОБА_5 від 20.06.2012 року до Коростишівського МРВ КВІ про надання дозволу на звільнення з ВАТ « Коростишівський кар'єр» та наміром працевлаштування в ТОВ «Оксамит»;
- копією наказу № 24-к від 02.07.2014р. ПАТ «Коростишівський кар'єр» відповідно до якого ОСОБА_5 був звільнений з посади фрезерувальника за ст. 38 КЗпП України за власним бажання з 02.07.2013р. ;
- копією наказу № 3к від 05.07.2013 р. ТОВ «Оксамит» відповідно до якого ОСОБА_5 був прийнятий на роботу різноробочим з 05.07.2013р. ;
- з довідки директора ТОВ «Оксамит» від 05.09.2013 р. слідує, що ОСОБА_5 з 10.07.2013р. по 13.07.2013 р. , а також з 25.07.2013 р. до кінця місяця був відсутній на роботі.;
- копією наказу № 4-к від 26.07.2013 р. підтверджено факт звільнення ОСОБА_5 за ст. 40 п.4 КЗпП України з 25.07.2013р. з ТОВ «Оксамит» ;
- відповідно до повідомлення Житомирського обласного центру зайнятості № ЖОЦЗ-04-109/0/2014 від 14.01.2014 р. та № ЖОЦЗ -04-226-0-2014 від 22.01.2014 р. ОСОБА_5 двічі звертався ( 15.08.2013р. та 11.12.2013 р. до Житомирського міського центру зайнятості та йому двічі було відмовлено в наданні статусу безробітного на підставі того, що останній відмовлявся від запропонованої йому роботи .
Суд, з'ясувавши обставини та перевірив їх доказами, вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення , а саме в ухиленні від відбуття покарання у виді виправних робіт особою, засудженою до цього покарання, встановлена та доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення від відбування виправних робіт особою, засудженою до цього покарання.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за скоєне кримінальне правопорушення, суд виходить із вимог ст. 65 КК України, що стосується ступеня тяжкості вчиненого , особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_5 , в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд також враховує, що обвинуваченим скоєно кримінальне правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до категорії невеликої тяжкості. Особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку при наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений, офіційно працевлаштований.
З повідомлення Житомирського МРВ КВІ від 26.01.2015 р. №208 слідує, що ОСОБА_5 станом на 26.01.2015 р. відбув 22 місяці 10 днів призначеного покарання постановою Богунського районного суду м. Житомир від 07.07.2012 р. у виді 2 роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20%. Невідбута частина покарання становить 1 місяць 20 днів.
Виходячи з того, що у відповідності зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання нових правопорушень як засудженими так і іншими особами, беручи до уваги , поведінку обвинуваченого , як під час досудового слідства та розгляду справи судом, його відношення до вчиненого, та обставини за яким він був вчинений, а тому суд вважає, за можливе призначити ОСОБА_5 покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 389 КК України, із застосуванням до нього положень ст.ст. 71,72,75 КК України й звільнення обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків , передбачених ст.76 КК України.
За вищевказаних мотивів, підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України судом не вбачається.
Керуючись положеннями ст. 65 КК України , суд вважає, що призначене покарання у виді обмеження волі й звільнення від його відбування з випробуванням , при постійному контролі органами кримінально-виконавчої інспекції, буде достатньою мірою, що послужить виправленню обвинуваченого, буде сприяти попередженню здійснення обвинуваченим нових злочинів.
Процесуальні витрати, речові докази - відсутні, арешт на майно не накладався, цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (один) рік 6 ( шість) місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, з урахуванням не відбутої частини заміненого покарання постановою Богунського районного суду м. Житомир від 07 липня 2012 року, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання остаточно призначити покарання у виді 1 рік 6 місяців 10 днів обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 вiд вiдбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року 6 ( шести) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього вироком суду зобов'язання.
На підставі ст.76 КК України встановити ОСОБА_5 наступні обов'язки:
Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції.
1) Повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи. Періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.
2) Матеріали кримінального провадження № 42013060190000014 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 280/131/14-к (1-КП/280/34/14)
3) Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Головуюча ОСОБА_1 .