Справа № 296/10449/14-ц
2/296/14/15
"20" лютого 2015 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого - судді Анциборенко Н.М.,
при секретарі Медведській Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання п.6.1 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №280/40-164 від 11.12.2006 року недійсним,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та просить визнати п.6.1 договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №280/40-164 від 11.12.2006 року недійсним.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11.12.2006 року між нею та Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №280/40-164. Згідно п.6.1 кредитного договору всі спори та непорозуміння, які можуть виникнути в зв'язку з укладанням та виконанням положень цього договору вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, керуючись ст.5 Закону України "Про третейські суди" домовилися про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М.. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними в даному пункті суддями, суддя призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Позивач вважає, що зазначений пункт договору суперечить Конституції України і Закону України "Про захист прав споживачів", третейське застереження було укладено без спору між сторонами та позбавляє позивача на захист свого порушеного права судом у випадку письмового заперечення з боку відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.45-48), а також заявили про застосування позовної давності (а.с.50).
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Встановлено, що 11.12.2006 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладений договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №280/40-164 (а.с.8-10).
Згідно п.6.1 договору спори та непорозуміння, які виникають в зв'язку з укладанням та виконанням положень цього договору вирішуються шляхом переговорів між сторонами на рівні їх уповноважених представників. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів сторони, керуючись ст.5 Закону України "Про третейські суди" домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз О.А. або Білоконем Ю.М. у порядку черговості, вказаному у пункті договору. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними в даному пункті суддями, суддя призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Відповідно до ст.17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст.5 Закону України "Про третейські суди" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
За змістом ч.ч.1, 4 ст.12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна зі сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
На час виникнення спірних правовідносин чинне законодавство не містило заборони на укладення третейської угоди.
Рішенням Конституційного Суду України від 10.01.2008 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу VIII "Третейське самоврядування" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст.17 ЦПК України, ст.12 ГПК України, ст.6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.5 ст.55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.2 ст. 22, ст.64 Конституції України).
Крім того, згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз.5 ч.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (стаття 17 ЦПК України) не є відмовою від права на звернення до суду за захистом.
Таким чином, третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 року у справі № 6-75цс11.
Враховуючи, що наявність третейського застереження у договорі не позбавляє позивача на захист свого порушеного права судом та підстави для визнання п.6.1. договору про надання невідновлювальної кредитної лінії №280/40-164 від 11.12.2006 року недійсним відповідно до ст.215 ЦК України відсутні, тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.203, 215 ЦК України, Законом України "Про третейські суди", ст.ст.10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Н. М. Анциборенко