Справа № 159/7123/14-п Провадження №33/773/60/15 Суддя в 1 інстанції:
Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Польовий М. І.
"02" березня 2015 р. місто Луцьк
Суддя апеляційного суду Волинської області Польовий М.І., з участю скаржника ОСОБА_2., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, приватного підприємця, на постанову Ковельського міськрайонного суду від 30 січня 2015 року, -
Постановою Ковельського міськрайонного суду від 30 січня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.
ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 15 листопада 2014 року близько 03 год. 30 хв. в м. Ковелі по вул. Володимирській керував автомобілем марки «Крайслер», р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що постанова суду є необґрунтованою, не відповідає вимогам закону та матеріалам справи і винесена з порушенням процесуальних норм. Зазначає, що суд формально, однобічно та неповно розглянув справу, в основу постанов поклав пояснення інспекторів ДАІ, не взявши до уваги його пояснення та свідка ОСОБА_3 Крім того, судом не встановлено ряд обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема не встановлено чи мала насправді місце подія вчинення правопорушення, не встановлено розташування автомобілів на проїжджій частині, не витребувано відеозапису з відеореєстратора машини ДАІ, не дано оцінки суперечливим поясненням інспекторів ДАІ, а тому вважає, що висновок суду про винуватість його у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не відповідає фактичним обставинам справи. Просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_2 зазначеного у постанові суду адміністративного правопорушення підтверджується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав відповідну юридичну оцінку.
Правильність такого висновку підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 15.11.2014 року, висновком щодо результатів медичного огляду №407 від 15.11.2014 року, поясненнями самого ОСОБА_2 в судовому засіданні, де він визнав та не заперечував факт перебування в стані алкогольно сп'яніння у вказаний час і місці, поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Твердження ОСОБА_2 про те, що хоча він перебував в стані алкогольно сп'яніння, але автомобілем не керував, а був пасажиром ретельно дослідженні та перевірені судом і з обґрунтуванням спростовані з наведенням в постанові відповідних мотивів.
Зокрема, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які під час виконання свої службових обов'язків були очевидцями події, в судовому засіданні в категоричній формі ствердили, що на момент зупинки автомобіля саме ОСОБА_2 перебував за кермом та крім нього більше в салоні автомобіля нікого не було. Оскільки при спілкуванні з ОСОБА_2 було чути різкий запах алкоголю йому було запропоновано пройти медичне обстеження від якого він відмовився, після чого було складено протокол про адміністративне правопорушення від підпису якого та будь-яких пояснень ОСОБА_2 також відмовився.
Підстав не вірити показанням даних свідків у суду не було, оскільки вони послідовні узгоджуються між собою та підтверджуються іншими матеріалами справи.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог чинного законодавства, уповноваженою на це особою, в присутності ОСОБА_2 та двох свідків.
При складанні протоколу ОСОБА_2 відмовився від його підпису та отримання копії, про що в протоколі зроблено відповідні записи, жодних зауважень щодо його неправильності ОСОБА_2 не зазначав.
Щодо показань свідка ОСОБА_3, то суд вірно не взяв їх до уваги мотивувавши своє рішення.
Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі про не дослідження відеозапису з відеореєстратора машини ДАІ були обґрунтовано спростовані в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Доказів перебування за кермом автомобіля інших осіб крім ОСОБА_2 по справі не встановлено.
За таких обставин твердження ОСОБА_2 про неповноту та однобічність судового слідства, фальсифікацію щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення апеляційний суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене ним правопорушення.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП є вірною.
При накладенні адміністративного стягнення судом враховано характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_2 та його майновий стан.
З врахуванням конкретних обставин справи, адміністративне стягнення на ОСОБА_2 накладено в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, в мінімальному його розмірі, яке відповідає вимогам ст.23, 33 КУпАП і підстав вважати його надто суворим немає.
Законних підстав для скасування постанови суду по обставинах, викладених в апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду від 30 січня 2015 року щодо нього - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя