Справа № 274/6483/14-ц
пр.№ 2/0274/328/15
Рішення
Іменем України
26.02.2015 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Потапової Т.М., з участю секретаря Бойко В.Л., представника позивача Українця М.Ю., відповідачки, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом. Після уточнення та збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідачки 18445,82 грн. пені та судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № ZRXRRX04760219 від 16.05.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 4305,18 грн. зі сплатою 12% річних. Відповідно до п.5.3 Умов надання споживчого кредиту розстрочка Стандарт при порушенні позичальником строків платежів по будь якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більше ніж на 30 днів, позичальник сплачує штраф в сумі 500 грн. та 5% від суми позову. Відсоткова ставка в розмірі 12% річних передбачена анкетою-заявою, яка підписана відповідачем. У зв'язку з порушенням позичальником умов договору, станом на 28.10.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 29095,24 грн., яка складається з наступного: 3839,51 грн. - заборгованість за кредитом, 541,64 грн. - заборгованість по процентам, 1963,08 грн. - заборгованість по комісії, 22751,01 грн. - пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1454,76 грн. - штраф (процентна складова). Від цієї суми віднімається 13048,96 грн. - сума заборгованості, яка була задоволена рішення суду від 06.08.2013 року. Отже, заборгованість становить: за кредитом - 0 грн., заборгованість по процентам - 0 грн., заборгованість по комісії - 0 грн., пеня - 18445,82 грн., штраф (фіксована частина) - 0 грн., штраф (процентна складова) - 0 грн..
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з зазначених підстав.
Відповідачка проти позову заперечила. Несплату кредиту пояснює важким майновим станом. Надала суду письмові заяви про застосування строків позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
16.05.2008 року між ВАТ КБ „Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ZRXRRX04760219 про надання строкового кредиту в сумі 4305,19 грн. з оплатою по процентній ставці в розмірі 12% річних строком на 24 місяці з 16.05.2008 року до 16.05.2010 року. Позичальник зобов'язався погашати кредит щомісячними платежами в сумі 306,32 грн. в період з 10 по 15 число кожного місяця. (а.с.7)
Відповідно до п.5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам („Розстрочка") (Стандарт) при порушенні позичальником будь якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п.3.2.2,3.2.3 Умов банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочення.
Рішенням Бердичівського міскрайсуду від 06.08.2013 року на користь ПАТ КБ „Приватбанк" з відповідачки було стягнуто заборгованість за кредитним договором № ZRXRRX04760219 від 16.05.2008 року в сумі 13048,96 грн., в тому числі: 4305,19 грн. - заборгованість за кредитом, 541,64 грн. - заборгованість по процентам, 1963,08 грн. - заборгованість по комісії, 4305,19 грн. - пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1433,86 грн. - штраф (процентна складова)..(а.с.5)
Рішення суду виконується в примусовому порядку, згідно з випискою по рахунку НОМЕР_1 за період з 17.04.2014 року по 15.10.2014 року сплачено 465,68 грн..
Позивач просить стягнути пеню в розмірі 18445,82 грн., виходячи із загальної суми заборгованості по пені за період з липня 2008 року по 28.10.2014 року в сумі 22751,01 грн. за відрахування суми пені, стягнутої за рішенням Бердичівського міськрайсуду від 06.08.2013 року в сумі 4305,19 грн..(а.с.6)
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст.ст.525,526,527 цього кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності відповідно до звичаїв ділового обороту, належними сторонами та у встановлений у зобов'язанні строк. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Кредитним договором визначені умови погашення заборгованості щомісячними платежами, які включають заборгованість по тілу кредиту, відсотки та комісію та інші платежі.
Останній платіж в рахунок погашення кредиту був внесений відповідачкою в порядку виконання рішення суду від 06.08.2013 року - 15.10.2014 року.
Відповідачка просить застосувати строк позовної давності - один рік щодо пені та штрафів, три роки - щодо основного боргу з моменту прострочення першого платежу по тілу кредиту, вважає пункт договору, яким встановлено строк позовної давності тривалістю 5 років нікчемним.
Представник позивача заперечив проти заяви про застосування строків позовної давності, мотивуючи тим, що строк дії договору визначений до 16.05.2010 року, банк звернувся до суду вперше в 2013 році, вдруге в 2014 році, дата останнього надходження коштів - в жовтні 2014 року.
Відповідно до правової позиції висловленої ВСУ у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Відповідно до ст.259 ЦК України, позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Як убачається з матеріалів справи сторони кредитного договору дотримались вимог закону в частині збільшення строку позовної давності щодо виконання умов кредитного договору.
Згідно з розрахунком заборгованості позичальник порушив умови договору з липня 2008 року, дата звернення позивача до суду не зазначена, але 06.08.2013 року було ухвалено рішення суду про задоволення вимог позивача, що свідчить про пред'явлення позову в межах п'ятирічного строку з дня порушення строку сплати щомісячного платежу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України обов'язком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.
Згідно із ч.ч.1,4 ст.631 цього кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У п.17 постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 „Про практику застосування судами України законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" роз'яснено, що наявність судового рішення про задоволення позовних вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином, відповідно до вимог ст..ст.526,599 ЦК.
Отже, кредитор має право на одержання процентів від суми кредиту, інших визначених договором виплат, лише протягом строку дії кредитного договору, а після його закінчення, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, банк не позбавлений права на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України.
Позивачем наданий суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, з якого убачається, що банк просить стягнути лише пеню за порушення виконання умов договору.
Строк дії кредитного договору закінчився 16.05.2010 року. В межах дії цього строку кредитор мав право на стягнення усіх платежів, передбачених умовами договору, зокрема, процентів, комісії, пені, штрафів тощо.
Отже, у зв'язку із закінченням строку дії кредитного договору банк не має права нараховувати будь які платежі за кредитним договором.
Окрім того, розмір пені в сумі 21867,31 грн. був предметом розгляду Бердичівського міськрайсуду та зменшений рішенням від 06.08.2013 року до суми 4305,19 грн.. Позивач повторно просить стягнути таку саму суму пені, але із зменшенням на 4305,19 грн., в розмірі 18445,82 грн..
Таким чином, за несвоєчасне виконання зобов'язання при наявності невиконаного судового рішення позивач мав право звернутися про стягнення сум в порядку ст..625 ЦК України.
На підставі наведеного вище суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд
Вирішив:
В позові Публічному акціонерному товариству комерційний банк „Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайсуд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Потапова Т.М.