Справа № 164/254/13-ц
п/с 6/164/1/2015
30 січня 2015 року Маневицький районний суд Волинської області у складі: головуючого судді Покидюка М.В.
при секретарі Каращук В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, -
22 січня 2015 року до суду надійшло подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Свої вимоги обґрунтували тим, що у відділі ДВС Маневицького РУЮ знаходиться на виконанні зведене виконавче провадження № 45216056 від 25 листопада 2013 року про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь стягувачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Керуючись Законом України „Про виконавче провадження” 28 липня 2005 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 13 листопада 2013 року та 25 листопада 2013 року були винесенні постанови про відкриття виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4
Боржник ОСОБА_2 неодноразово викликався у відділ державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції Волинської області для сплати аліментів, однак жодного разу не з'явився, ніяких відомостей про себе не надав.
Державним виконавцем з моменту надходження у відділ державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції Волинської області виконавчого листа № 2 - 9736 від 25 липня 2005 року виданого Луцьким міськрайонним судом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було вжито заходи примусового виконання рішень.
5 листопада 2014 року Маневицьким районним судом винесена ухвала про розшук боржника ОСОБА_2
Незважаючи на вжиті державним виконавцем заходи ОСОБА_2 на виклики до ВДВС не з'являється. Станом на 1 січня 2015 року заборгованість боржника по виконавчих провадженнях становить 44390 гривень 75 копійок. Вказані обставини свідчать про ухилення ОСОБА_2 від виконання судових рішень. Вважають, що наявні усі законні підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а тому просили подання задовольнити.
Представник ВДВС Маневицького районного управління юстиції ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, будучи завчасно, у встановленому законом порядку повідомлена про час та місце слухання справи, подала до суду заяву про розгляд подання у її відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі.
Проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС Маневицького районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Згідно п. 5 ст. 6 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994 року однією з підстав для відмови у праві виїзду за кордон є ухилення від виконання зобов'язань, покладених на особу судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов”язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Згідно ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Виходячи зі змісту ст.ст. 10, 60 ЦПК України наявність умислу та інші факти, як обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Тобто, серед іншого обов'язковою обставиною, яка підлягає з'ясуванню судом та має бути доведена державним виконавцем, є факт умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Саме по собі невиконання боржником зобов'язань протягом тривалого строку не свідчить про його ухилення від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків.
В судовому засіданні встановлено, що виконавчі листи на даний час перебувають на примусовому виконанні у ВДВС Маневицького районного управління юстиції. Незважаючи на вжиті державним виконавцем заходи ОСОБА_2 аліментів у розмірі згідно рішень суду не сплачує, на виклики до ВДВС не з'являється. Станом на 1 січня 2015 року заборгованість боржника по виконавчих провадженнях становить 44390 гривень 75 копійок. Вказані обставини, на думку державного виконавця, свідчать про ухилення ОСОБА_2 від виконання судових рішень і дають підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Зазначене встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, виконавчих листів № 2 - 9736 від 22 грудня 2004 року, № 164/254/13 - ц від 22 листопада 2013 року, № 164/322/13 - ц від 11 листопада 2013 року, довідки про розмір заборгованості по аліментах ОСОБА_2 № 03 - 26/279 від 21 січня 2015 року, матеріалів зведеного виконавчого провадження № 45216056 від 25 листопада 2013 року.
Разом з тим, суд бере до уваги, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, належить з'ясувати, чи дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
В судовому засіданні не встановлено, а державним виконавцем не подано відповідних доказів у підтвердження того, що боржник свідомо вчиняє дії або ухиляється від вчинення відповідних дій, що спрямовано на невиконання покладених на нього згідно рішення суду обов'язків по даному виконавчому провадженні, а також, що виконати ці обов'язки у нього є реальні можливості, зокрема, наявність майна, грошових коштів, і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо), тобто він ухиляється від виконання рішення суду без поважних на це причин. Відсутні докази у підтвердження вказаних обставин і в матеріалах виконавчого провадження, які досліджувались судом, та в матеріалах, що додаються до подання. Наявність статусу боржника у виконавчому провадженні та заборгованості по сплаті аліментів не свідчить про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов'язків згідно рішення суду.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні подання старшого виконавця ВДВС Маневицького районного управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 377-1 ЦПК України, Законом України „Про виконавче провадження”, Законом України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”, суд, -
В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Маневицького районного управління юстиції Волинської області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: М.В. Покидюк