Справа № 164/1841/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Токарська І.С.
Провадження № 22-ц/773/332/15 Категорія: 30 Доповідач: Киця С. І.
25 лютого 2015 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киці С.І.,
суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,
при секретарі Захаровій Н.А.,
за участю представника позивача Торбика О.С.,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 23 грудня 2014 року,
Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 23 грудня 2014 року в даній справі в позові публічного акціонерного товариства (далі-АТ)"Державний ощадний банк України" відмовлено.
Позивач АТ "Державний ощадний банк України" подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає, що рішення є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги - стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 172950грн. і понесені судові витрати.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін із таких підстав.
Позивач звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що відповідачами порушено нормативні документи щодо відкриття та обслуговування рахунків суб'єктів господарської діяльності, що виразилось у проведенні видаткових операцій до отримання повідомлення про взяття на облік рахунку в органах податкової служби. Банком було сплачено податковий штраф в сумі 180634грн. Просив стягнути з відповідачів матеріальну шкоду в сумі 172950грн.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 15 липня 2010 року працювала на посаді завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності, а відповідач ОСОБА_3 з 11 березня 2010 року працювала на посаді бухгалтера - контролера операційної частини ТВБВ №10002/044 філії Волинське обласне управління АТ "Ощадбанк".
Актом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області "Про результати невиїзної позапланової перевірки філії ВОУ АТ "Державний ощадний банк України" з питань дотримання порядку відкриття (закриття) рахунків суб'єктам господарської діяльності, початку здійснення видаткових операцій за період з 1 липня 2009 року по 30 червня 2012 року від 21 травня 2013 року встановлено порушення: п.69.4.ст.69 Податкового Кодексу України - проведення видаткових операцій до дати отримання банком повідомлення органу ДПС про взяття на облік рахунка в органі державної податкової служби; "Порядку надання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету"; Порядку надання повідомлення про відкриття/закриття рахунків платників податку у банках та інших фінансових установах до органів державної податкової служби". Через вказані порушення по рахунках АТ "Державний ощадний банк України" накладені штрафні санкції.
Згідно ч.1 ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Відповідно до п.1 ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадку, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст.135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Стаття 135-1 КЗпП України встановлює, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачами були проведені видаткові операції по рахунках НОМЕР_1 та НОМЕР_2 до отримання повідомлення про взяття їх на облік в органах державної податкової служби і у зв'язку з цим на позивача Луцькою ОДПІ були накладені штрафні санкції на суму 850грн. та 172100грн.
З посадових інструкцій відповідачів встановлено, що в обов'язки завідувача сектору бухгалтерського обліку та звітності, а також бухгалтера - контролера операційної частини не входять функції відкриття/закриття рахунків клієнтів, надсилання повідомлень про відкриття/закриття рахунків та отримання повідомлень про взяття рахунків на облік контролюючими органами.
В згаданому акті державної податкової інспекції зазначено, що відповідальними за фінансово-господарську діяльність банківської установи були начальники ОСОБА_6, ОСОБА_7, головні бухгалтера ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 За фактами порушення порядку відкриття рахунків суб'єктам господарської діяльності, початку здійснення видаткових операцій по рахунках філією - Волинське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України" було проведено службове розслідування, про що складений відповідний висновок. Згідно висновку за неналежне виконання своїх функціональних обов'язків заслуговують на застосування дисциплінарного стягнення працівники філії, в тому числі і відповідачі, однак терміни притягнення їх до відповідальності минули.
З бухгалтером-контролером операційної частини ОСОБА_3 11.03.2010року укладено договір про повну матеріальну відповідальність. З ОСОБА_2 договору про повну матеріальну відповідальність не укладалось.
Статтею 138 КЗпП України передбачено, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст.130 цього Кодексу, якою визначено загальні підстави і умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Зокрема, при покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" від 29 грудня 1992 року № 14 роз'яснив, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п.1 ст.134 КЗпП), суд зобов'язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст.135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений.
При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 року № 1545 визначено, що на території України діють законодавчі акти СРСР, якщо вони не суперечать законодавству України, зокрема є чинним Перелік посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємство уклало письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 (далі - Перелік).
Посада бухгалтера - контролера операційної частини не входить до зазначеного Переліку, отже, на ОСОБА_3 не може бути покладена повна матеріальна відповідальність відповідно до укладеного договору. Крім того, відповідно до цього договору працівник бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому цінностей, а недостачі, втрати, знищення, пошкодження матеріальних цінностей не встановлено.
В даному випадку шкода складається із сплачених в держаний бюджет фінансових санкції - штрафів. Вина відповідачів у заподіянні шкоди не встановлена. Судом першої інстанції дана належна оцінка доказам та зроблено правильний висновок, що передбачені законом умови для покладення на відповідачів повної матеріальної відповідальності відсутні.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" відхилити.
Рішення Маневицького районного суду Волинської області від 23 грудня 2014 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді