Справа № 161/20666/14-ц
Провадження № 4-с/161/11/15
24 лютого 2015 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
при секретарі Соколовій К.Ю.,
з участю представника скаржника ОСОБА_1,
державного виконавця Громовської Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії та постанови державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3,
ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаною скаргою. В обґрунтування скарги посилається на те, що рішенням Луцького міськрайонного суду у справі №2-1087/10, яке вступило у законну силу і видано виконавчий лист 12.01.2010 року стягувачу, вирішено стягувати з нього на користь ОСОБА_4 на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 500 грн. щомісячно починаючи з 23.10.2009 року, а в справі №2-8244 виданому 12.02.2010 року з цього приводу допущено рішення суду до негайного виконання в межах платежу за один місяць.
Після постановленого рішення в цивільній справі №2-8244/10 він продовжував проживати із ОСОБА_4, як у складі сім'ї і забезпечував всім необхідним сім'ю та дітей.
З часу видачі виконавчого листа Луцького міськрайонного суду у 2010 року він не отримував з ВДВС Луцького МУЮ постанов про відкриття виконавчого провадження і не знав що є боржником у справі виконавчого провадження з того часу.
05.12.2014 року йому стало відомо від працівників банку, що на його кошти, які знаходились у ПАТ “Ощадний Банк” накладено арешт на суму 30116 гривень, і що це зроблено за ініціативи державного виконавця в межах виконавчого провадження яке відкрите 14.11.2014 року за заявою стягувача, у зв'язку з чим подав в цей день заяву до начальника другого відділ ДВС про їх надання йому і скасування постанови про накладення арешту на кошти, тому що цим порушуються його права і свободи, як сторони у виконавчому провадженні в тому числі щодо володіння коштами, які йому належать.
Його заяви від 05.12.2014 року другим відділом ВДВС Луцького МУЮ не стали виконані, а спірні постанови вручені лише 12.12.2014 року. 12.12.2014 року його представник отримав у державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3С, постанову від 17.11.2014 року про відкриття виконавчого провадження у виконавчій справі ВП45487592 та постанову про накладення арешту на його кошти, як боржника, як в результаті вжитих примусових заходів у виконавчій справі ВП45472417 одночасно, чим порушені його права, як сторони у справі виконавчого провадження, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню. Як вбачається із постанови про накладення арешту, яка винесена 17.11.2014 року одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження у виконавчій справі ВП 45487592, що за нею державний виконавець Громовська Ю.С. нарахувала мені заборгованість перед стягувачем в сумі 30 116 гривень, коли фактично в межах цього виконавчого провадження та відповідно до закону, вона навіть не встановлювала про це, та про те за якої причини вона виникла.
Просить суд визнати дії державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 у виконавчих справах ВП № 45472417 та ВП № 45487592 незаконними. Постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2014 року у справі ВП № 45472417 та від 17.11.2014 року у справі ВП № 45487592 та постанову про арешт коштів боржника від 17.11.2014 року у справі ВП № 45472417.
Скаржник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляв, від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності.
Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав в ній наведених. Просив скаргу задовольнити.
Державний виконавець Другого ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3С в судовому засіданні скаргу не визнала. Просила відмовити в задоволенні скарги.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали скарги та виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до 383 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”,Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
Також судом встановлено, що 14 листопада 2014 року старшим державним виконавцем Другого Відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45472417 про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_4 аліментів на неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, 500 гривень щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2009 року і до досягнення дітьми повноліття.
Також судом встановлено, що 17 листопада 2014 року старшим державним виконавцем Другого Відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45487592 про стягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_4 аліментів на неповнолітніх дітей - доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, 500 гривень щомісячно, починаючи з 23 жовтня 2009 року і до досягнення дітьми повноліття.
Також судом встановлено, що 17 листопада 2014 року старшим державним виконавцем Другого Відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 в рамках виконавчого провадження № 45487592 було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_7, які містяться на рахунку, відкритому в ВАТ “Державний ощадний банк України” в межах суми 30 116,60 гривень.
Також судом достовірно встановлено і це вбачається із змісту самих виконавчих листів, які надані державним виконавцем разом з матеріалами виконавчих проваджень, що строк пред'явлення виконавчих листів до виконання - до 22 січня 2013 року.
Таким чином старшим державним виконавцем Другого Відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 вищезазначені постанови було винесено неправомірно, оскільки вони винесені після спливу строку пред'явлення виконавчих листів до виконання. А тому за таких обставин суд приходить до висновку про задоволення скарги в цій частині та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження від 14 листопада 2014 року № 45472417 та 17 листопада 2014 року № 45487592, а також постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_2 від 17 листопада 2014 року.
При цьому не підлягає до задоволення вимога скаржника про визнання дій старшого державного виконавця Другого Відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 незаконними з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Даною нормою права державний виконавець наділений правами та обов'язками щодо здійснення виконавчого провадження.
Судом при розгляді справи встановлено, що державним виконавцем всі дії вчинено у відповідності до даної норми права, однак не звернуто увагу на строк пред'явлення виконавчих листів до виконання. А тому за таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги в цій частині, оскільки всі дії виконувалися згідно Закону України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Судом при розгляді справи встановлено, що скаржником при зверненні до суду з скаргою заявлено чотири вимоги немайнового характеру. При цьому суд прийшов до висновку про задоволення трьох вимог немайнового характеру. А тому підлягає стягненню з відділу ДВС на користь держави судовий збір в сумі по 243,60 гривень, за кожну з трьох задоволених судом вимог.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що судом постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника, а тому він стягується з відділу ДВС в дохід держави. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з другого відділу ДВС Луцького МУЮ на користь держави судового збору в сумі 730,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 88, 212 - 215, 383, 387, 388 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_2 на дії та постанови державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову старшого державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 від 14 листопада 2014 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-8244 виданого 10.02.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_8 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_9 - 17.03.2006 року в розмірі 500,00 гривень щомісячно починаючи з 23.10.2009 року і до досягнення дітьми повноліття - скасувати.
Постанову старшого державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 від 17 листопада 2014 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1087 виданого 01.03.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_8 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 500,00 гривень щомісячно починаючи з 23.10.2009 року і до досягнення дітьми повноліття - скасувати.
Постанову старшого державного виконавця Другого ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_3 від 17 листопада 2014 року про арешт коштів боржника по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-8244 виданого 10.02.2010 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_7 в користь ОСОБА_8 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 500,00 гривень щомісячно починаючи з 23.10.2009 року і до досягнення дітьми повноліття. Звернути рішення до негайного виконання в межах платежу за один місяць - скасувати.
Стягнути з Другого відділу ДВС Луцького МУЮ на користь держави судовий збір в сумі 730,80 гривень
В задоволенні решти скарги - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Уразі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В.В. Ковтуненко
Ухвала в повному об'ємі
складена 02 березня 2015 року