Справа № 161/18658/13-к Провадження №11-кп/773/49/15 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія:ст.191 ч.ч.4, 5 КК України Доповідач: ОСОБА_2
27 лютого 2015 року м. Луцьк
Апеляційний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю прокурора - ОСОБА_6 ,
представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2014 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, працюючий начальником відділу Феодосійського підприємства із забезпечення нафтопродуктами, з вищою освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимий;
визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України та йому призначено покарання:
- за ст.191 ч.4 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах усіх форм власності строком на 2 роки;
- за ст.191 ч.5 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах усіх форм власності строком на 3 роки з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначено ОСОБА_9 до відбуття 7 (сім) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах усіх форм власності строком на 3 роки з конфіскацією всього належного на праві приватної власності майна.
Строк покарання обвинуваченому ОСОБА_9 постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
У справі вирішено питання речових доказів.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд, -
Вироком суду ОСОБА_9 визнаний винним і засуджений за те, що він в період з лютого по червень 2013 року, будучи уповноваженим представником підприємства-нерезидента Республіки Панама “West Traiding & Marketing Oil Corp.” (зареєстрованого 07.08.2008 за юридичною адресою: SUITE 1-A, 5 Calle Eusebio, A.Morales El Cangrejo, м. Панама, Республіка Панама, реєстраційний номер 627823, 1400518, одноособовим власником 100% акційного капіталу в розмірі 5 000 000 доларів США являється громадянин України - ОСОБА_10 , АДРЕСА_2 ), на підставі виданої йому 28.06.2012 вказаним підприємством Генеральної Довіреності, а у відповідності до п.2 ч.1 зазначеної Довіреності наділений правом розпоряджатися коштами підприємства, організовуючи фінансово-господарську діяльність “West Traiding & Marketing Oil Corp.”, пов'язану із купівлею-продажем нафтопродуктів та забезпечення їх доставки на митну територію України, умисно, неодноразово вчинив розтрату коштів “West Traiding & Marketing Oil Corp.”, чим спричинив збитків вказаному підприємству та його одноособовому власнику ОСОБА_10 на суму 1 058 219,57 гривень.
Основним видом діяльності “West Traiding & Marketing Oil Corp.” є здійснення операцій із придбання нафтопродуктів у іноземних компаній-постачальників, доставка їх на митну територію України з метою подальшого продажу суб'єктам господарювання на території України.
Відповідно до Генеральної Довіреності, виданої “West Traiding & Marketing Oil Corp.”, посвідченої 28.06.2012 нотаріусом Міністерства внутрішніх справ міста Лімасол Республіки Кіпр, з терміном дії до 31.08.2013, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначено довіреною особою “West Traiding & Marketing Oil Corp.” та уповноважено здійснювати керівництво господарською діяльністю підприємства, відкривати та закривати банківські рахунки підприємства, виконувати операції по цим рахункам, а також здійснювати надані повноваження виключно у найкращих інтересах підприємства у відповідності до закону.
На підставі отриманої Генеральної довіреності, ОСОБА_9 відкрив на своє ім'я банківські рахунки “West Traiding & Marketing Oil Corp.”, а саме: № НОМЕР_1 IBAN - НОМЕР_2 у банку “ING Commercial”, № НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 у банку “Amsterdam Trade Bank” (Амстердам, Нідерланди), та з метою здійснення дистанційного керування цими рахунками, проведення платіжних операцій, отримав спеціальні електронні пристрої для забезпечення отримання вільного доступу у системи інтернет-банкінгу вказаних установ через мережу Інтернет. У зв'язку із цим, кошти, які знаходились на цих рахунках є майном власника 100% капіталу “West Traiding & Marketing Oil Corp.” - ОСОБА_10 , та перебували у віданні ОСОБА_9 .
Встановлено, що ОСОБА_9 , як довірена особа “West Traiding & Marketing Oil Corp.” в період з лютого по червень 2013 року організовував поставки нафтопродуктів підприємства у порт України - ДП “Феодосійський морський торговельний порт” (АР Крим, м. Феодосія), їх розвантаження та зберігання у нафтосховищах Феодосійської нафтобази - ДП “Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами” (АР Крим, м. Феодосія).
В той час, коли морський танкер з вантажем перебуває на шляху до пункту призначення, з метою отримання комплексу послуг, пов'язаних з отриманням дозволу на його заходження в порт, перебування там та розвантаження, власник вантажу “West Traiding & Marketing Oil Corp.” зобов'язаний здійснити ряд платежів щодо оброблення вантажів в портах України, передбачених Збірником тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 N 392 (надалі - Збірник тарифів).
Згідно п. 2.2.1 п. 3 Збірника тарифів, ставка оплати нафтопродукту що переробляються на причалах портів України (крім порту Рені) складає 1,8 долара США, множиться на коефіцієнт 1,18 та становить 2,1 доларів США за 1 тону.
Так, 03 січня 2012 ОСОБА_9 від імені “West Trading & Marketing Oil Corp.” укладено договір-доручення №03/01 з підприємством “Saltone Project S.A.” (Республіка Панама) про надання посередницьких послуг, які полягали в організації приймання “Saltone Project S.A.” (Виконавець) морських танкерів із вантажем нафтопродуктів “West Traiding & Marketing Oil Corp.” (Замовник) на території Феодосійського морського торговельного порту, розвантаження цих нафтопродуктів у резервуари Феодосійської нафтобази, оформлення відповідних документів про приймання та розвантаження танкерів.
При надходженні танкера з нафтопродуктами “West Traiding & Marketing Oil Corp.”, що прямував в напрямку Феодосійського морського торговельного порту, ОСОБА_9 за допомогою електронної пошти направляв в адресу “Saltone Project S.A.” відповідні попередні повідомлення, які містили в собі очікувані об'єми палива, що транспортуються танкером.
На підставі цих даних, у відповідності до вищевказаного договору-доручення №03/01 обраховувалась вартість послуг, що підлягали до сплати підприємством “West Trading & Marketing Oil Corp.” в адресу “Saltone Project S.A.” а саме з розрахунку 3 долара США за 1 тону фактично розвантаженого пального, що включало в собі 2,1 долара США - портові збори, 0,9 долара США - вартість посередницьких послуг “Saltone Project S.A.”.
Таким чином, оплата послуг складається з двох видів платежів: винагороди Виконавцю “Saltone Project S.A.”, яка розраховується по ставці 0,9 долара США за одну тону вантажу та портових зборів, визначених Збірником тарифів - 2,1 долара США, обов'язок сплати яких покладено на “Saltone Project S.A.”.
Розрахунки за отримані “West Trading & Marketing Oil Corp.” від “Saltone Project S.A.” послуги, здійснювались на умовах попередньої оплати, до заходу танкера з вантажем в порт, на підставі виставленого “Saltone Project S.A.” рахунку, а остаточна оплата проводилась по факту зливу фактичної маси нафтопродукту на підставі додатково виставленого рахунку. Фактична маса вивантаженого нафтопродукту визначалась на підставі Генерального акта, який складається повноважними представниками вантажоотримувача, вантажовласника, митниці та представниками капітана танкера з якого виконано вивантаження нафтопродукту (Генеральний акт зливу).
Усі дії, пов'язані з проведенням розрахунків від “West Trading & Marketing Oil Corp.”, пересиланням поштової кореспонденції та рахунків, проведення платіжних операцій з використанням системи клієнт-банк, ОСОБА_9 здійснював за допомогою ноутбука з приміщення робочого кабінету №707, розміщеного у офісі ТОВ “Золотий Екватор” за адресою: м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, за основним місцем роботи ОСОБА_9 .
Однак, ОСОБА_9 всупереч інтересам “West Trading & Marketing Oil Corp.” порушуючи положення ч.3 виданої йому даним підприємством Генеральної Довіреності від 28.06.2012, де передбачено здійснення представницької діяльності виключно в інтересах Компанії, під час проведення розрахунків в адресу “Saltone Project S.A.” умисно неодноразово здійснював необґрунтовано завищену оплату отриманих послуг, тим самим збільшуючи їх реальну вартість, чим вчинив розтрату коштів “West Trading & Marketing Oil Corp.”.
Так, 08 березня 2013 в порт ДП “Феодосійський морський торговельний порт” прибув танкер “Diamond-T” з вантажем дизпаливо “ULSD 10 PPM EN 590”, вантажовласником якого була компанія “West Trading & Marketing Oil Corp.”.
Відповідно до виставленого “Saltone Project S.A.” рахунку №26/02-01, 26.02.2013 ОСОБА_9 від імені “West Trading & Marketing Oil Corp.” з рахунку підприємства, № НОМЕР_1 IBAN - НОМЕР_2 , відкритого у банку “ING Commercial” перерахував в адресу “Saltone Project S.A.” грошові кошти в розмірі 37 518,00 доларів США, як попередню оплату за надання послуг з оформлення вантажу (дизпалива), що перебуває на танкері “Diamond-T”.
В подальшому, 10 березня 2013 танкер “Diamond-T” розвантажено, про що був складений Генеральний акт зливу. Згідно даного Генерального акту зливу з танкера “Diamond-T” фактично було розвантажено 12 499 789 кг дизельного палива. З розрахунку розміру портового збору в розмірі 2.1 долар США за 1 тону вантажу та з розрахунку наданих “Saltone Project S.A.” послуг в розмірі 0,9 доларів США за 1 тону вантажу, платіж зі сторони “West Trading & Marketing Oil Corp.” на користь “Saltone Project S.A.” мав би становити 37 499,37 доларів США.
Згідно банківської виписки, 26.02.2013 грошові кошти в розмірі 37 518,00 доларів США були перераховані в адресу “Saltone Project S.A.”. Отже, по факту вивантаження нафтопродукту у “Saltone Project S.A.” перед “West Trading & Marketing Oil Corp.”. рахувалась заборгованість в розмірі 18,63 доларів США.
Однак, ОСОБА_9 з метою розтрати коштів “West Trading & Marketing Oil Corp.” 12 березня 2013 безпідставно, з рахунку підприємства № НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 , відкритого у банку “Amsterdam Trade Bank” перерахував в адресу “Saltone Project S.A.” грошові кошти в розмірі 50 642,78 доларів США, що разом із зайво сплаченими коштами в розмірі 18,63 доларів США, сума надлишково сплачених коштів становить 50 642,78 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 12.03.2013 (799,3 гривень за 100 доларів США), становить 404 787,76 гривень, чим спричинив збитків на вказану суму “West Trading & Marketing Oil Corp.” та одноособовому власнику підприємства ОСОБА_10 .
В подальшому, 07 квітня 2013 в порт ДП “Феодосійський морський торговельний порт” прибув танкер “Covdet-A” з вантажем дизпаливо “ULSD 10 PPM EN 590”, вантажовласником якого була компанія “West Trading & Marketing Oil Corp.”.
Відповідно до виставленого “Saltone Project S.A.” рахунку від 20.03.2013 №20/03-01, ОСОБА_9 02.04.2013 від імені “West Trading & Marketing Oil Corp.” з рахунку підприємства № НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 , відкритого у банку “Amsterdam Trade Bank” перерахував в адресу “Saltone Project S.A.” грошові кошти в розмірі 33 000,00 доларів США, як попередню оплату за надання послуг з оформлення вантажу (дизпалива), що перебуває на танкері “Covdet-A”.
Танкер “Covdet-A” розвантажено 09.04.2013, про що був складений Генеральний акт зливу. Згідно даного Генерального акту зливу, з танкера “Covdet-A” фактично було розвантажено 10 118 300 кг. дизельного палива. З розрахунку розміру портового збору в розмірі 2.1 долар США за 1 тону вантажу та з розрахунку наданих “Saltone Project S.A.” послуг в розмірі 0,9 доларів США за 1 тону вантажу, платіж зі сторони “West Trading & Marketing Oil Corp.” на користь “Saltone Project S.A.” мав би становити 30 354,90 доларів США.
Згідно банківської виписки, 02.04.2013 грошові кошти в розмірі 33 000,00 доларів США були перераховані в адресу “Saltone Project S.A.”. Отже по факту вивантаження нафтопродукту у “Saltone Project S.A.” перед “West Trading & Marketing Oil Corp.”. рахується заборгованість в розмірі 2 645,10 доларів США.
Однак, ОСОБА_9 повторно, з метою розтрати коштів “West Trading & Marketing Oil Corp.” 17.04.2013 з рахунку підприємства № НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 , відкритого у банку “Amsterdam Trade Bank” додатково безпідставно перерахував в адресу “Saltone Project S.A.” грошові кошти в розмірі 43 062,40 доларів США, що разом із зайво сплаченими коштами в розмірі 2 645,10 доларів США, сума надлишково сплачених коштів становить 45 707,50 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 17.04.2013 (799,3 гривень за 100 доларів США), становить 365 340,05 гривень, чим спричинив збитків на вказану суму “West Trading & Marketing Oil Corp.” та одноособовому власнику підприємства ОСОБА_10 .
В подальшому, 30.05.2013 у порт ДП “Феодосійське морський торговельний порт” прибув танкер “Khankendy” з вантажем дизпаливо “ULSD 10 PPM EN 590”, вантажовласником якого була компанія “West Trading & Marketing Oil Corp.”.
Відповідно до виставленого “Saltone Project S.A.” рахунку від 15.05.2013 №15/05-01, ОСОБА_9 21.05.2013 від імені “West Trading & Marketing Oil Corp.” з рахунку підприємства № НОМЕР_1 IBAN - НОМЕР_2 , відкритого у банку “ING Commercial”, перерахував в адресу “Saltone Project S.A.” грошові кошти в розмірі 36 043,00 доларів США, як попередню оплату за надання послуг з оформлення вантажу (дизпалива), що перебуває на танкері “Khankendy”.
01 червня 2013 танкер “Khankendy” розвантажено, про що був складений Генеральний акт зливу. Згідно даного Генерального акту зливу, з танкера “Khankendy” фактично було розвантажено 12 158 331 кг дизельного палива. З розрахунку розміру портового збору в розмірі 2.1 долар США за 1 тону вантажу та з розрахунку наданих “Saltone Project S.A.” послуг в розмірі 0,9 доларів США за 1 тону вантажу, платіж зі сторони “West Trading & Marketing Oil Corp.” на користь “Saltone Project S.A.” мав би становити 36 474.99 доларів США.
Згідно банківської виписки, 21.05.2013 грошові кошти в розмірі 36 043,00 доларів США були перераховані в адресу “Saltone Project S.A.”. Отже по факту вивантаження нафтопродукту у “West Trading & Marketing Oil Corp.” перед “Saltone Project S.A.” рахується заборгованість в розмірі 431,99 доларів США.
Однак, ОСОБА_9 , повторно, з метою розтрати коштів “West Trading & Marketing Oil Corp.” 06.06.2013, з рахунку підприємства № НОМЕР_3 IBAN: НОМЕР_4 , відкритого у банку “Amsterdam Trade Bank” додатково необґрунтовано перерахував в адресу “Saltone Project S.A.” грошові кошти в розмірі 36 475,00 доларів США, що за винятком 431,9 доларів США, які необхідно було додатково сплатити, сума надлишково сплачених коштів становить 36 043,01 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 06.06.2013 (799,3 гривень за 100 доларів США), становить 288 091,75 гривень, чим спричинив збитків на вказану суму “West Trading & Marketing Oil Corp.” та одноособовому власнику підприємства ОСОБА_10 .
Внаслідок зазначених дій, ОСОБА_9 , в період з лютого по червень 2013 року, будучи представником підприємства-нерезидента Республіки Панама “West Trading & Marketing Oil Corp.”, вчинив розтрату коштів підприємства “West Trading & Marketing Oil Corp.” на загальну суму 1058219,57 грн., чим спричинив збитків підприємству “West Trading & Marketing Oil Corp.” на вказану суму, та як наслідок заподіяв збитки на зазначену суму потерпілому ОСОБА_10 .
У поданій апеляції та доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_9 вважає вирок суду незаконним. Зазначає, що в судовому засіданні не було здобуто достатньо доказів, які доводили вчинення саме ним інкримінованих злочинів. Вказує, що у вироку належним чином не проаналізовані наявні у справі докази, які покладені в основу обвинувачення, які є суперечливі та сумнівні. Крім того, досудовим слідством не повно відображено всі обставини справи, допущено ряд порушень при складанні процесуальних документів, а в суді належним чином їх не перевірено. Розслідування справи та судове слідство проведено поверхнево, судом не вивчено об'єктивно всі матеріали справи. Судом в обґрунтування своїх висновків взято до уваги показання потерпілого ОСОБА_10 , які побудовані лише на припущеннях. Крім того, в матеріалах справи відсутній договір, згідно якого було проведено аудит, а також документи, які надавали право ОСОБА_11 проводити вказаний внутрішній моніторинг. Щодо звіту внутрішньої моніторингової перевірки фінансово-господарської діяльності товариства, суду слід було віднестись критично і визнати його неналежним доказом, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, на підставі яких проводився моніторинг. Крім того, відсутні будь-які документи, що підтверджують кваліфікацію особи ОСОБА_11 щодо здійснення вказаних перевірок, вона не попереджена про кримінальну відповідальність за правдиві відомості які були показані у звіті. Також даним звітом не встановлено, чи саме ним знімались кошти з рахунку “Saltone Project S.A.” і чи він їх отримував. Будь-яких претензій компанії з приводу перераховувань коштів один до одного не виставляли в міжнародних судах. Крім того, досудовим слідством не проведено акту звірки між компаніями “West Traiding & Marketing Oil Corp.” та “Saltone Project S.A.”, який би підтверджував проведення подвійних оплат, не призначено судово-бухгалтерської експертизи. Зазначає, що покази свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 побудовані на припущеннях. Крім цього в судовому засіданні не було допитано свідка ОСОБА_14 . Стороною обвинувачення не було забезпечено явку свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Вказує, що до уваги взяті лише ті документи, які були надані ОСОБА_10 , ніяких вагомих експертиз щодо підтвердження розкрадання не проводилося. Стверджує, що ОСОБА_10 не був власником компанії “West Traiding & Marketing Oil Corp.” на час нібито вчинення ним злочину, а наявна в матеріалах справи копія Трастової декларації не може визнаватись доказом права власності. Щодо договору дарування, який з'явився в матеріалах справи, то він не має юридичної сили, оскільки не засвідчений нотаріусом, не фігурує у висновку експерта як правовстановлюючий документ та він викликає сумнів. Просить вирок суду скасувати, постановити новий, яким його виправдати.
У поданому запереченні представник потерпілого ОСОБА_10 - ОСОБА_17 вважає вирок суду законним та справедливим, оскільки винесений на підставі об'єктивно, повно та всебічно досліджених доказів. Зазначає, що доводи, наведені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу. Щодо твердження обвинуваченого про неналежність такого доказу, як звіт щодо внутрішньої моніторингової перевірки, то даний звіт потерпілий замовив з метою систематизованого та послідовного з'ясування інформації, яка в подальшому була передана слідству. Крім того, висновки звіту повністю підтверджуються матеріалами справи - договорами, актами зливу, інвойсами, банківськими виписками. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_9 під час допиту в присутності адвоката визнавав свою вину та вказував, що дійсно отримував надлишкові кошти. При цьому він не зазначав про чинення на нього під час досудового розслідування будь-якого тиску. Також показання обвинуваченого неодноразово в судовому засіданні змінювалися були непослідовними. Крім того, факт часткового відшкодування ОСОБА_9 збитків потерпілому підтверджує винуватість обвинуваченого у зазначених злочинах. Вважає вирок суду законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає до задоволення.
На розгляд справи в суд апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_9 і потерпілий ОСОБА_10 не з'явились, подавши заяви з тим, щоб розгляд проводити у їх відсутності. З врахуванням думки учасників судового розгляду, судом прийняте рішення про можливість розгляду у відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, повідомив ким та в якому обсязі він оскаржений, виклав основні доводи апеляції, думку захисника обвинуваченого, який подану обвинуваченим апеляцію підтримав, міркування прокурора і представника потерпілого, які заперечили апеляцію обвинуваченого, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні і оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При розгляді зазначеної кримінальної справи і постановленні вироку суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався в повній мірі, справу розглянув у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а за її результатами постановив законне і обґрунтоване рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_9 у розтраті чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчинене у великих розмірах, повторно та у особливо великих розмірах, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно, повно та об'єктивно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну юридичну оцінку.
Судом першої інстанції відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст.191, ч.5 ст.191 КК України.
Колегія суддів вважає доводи ОСОБА_9 в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи необґрунтованими, оскільки висновки суду підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Цей висновок суду, зокрема, ґрунтується на досліджених судом показаннях потерпілого ОСОБА_10 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , Генеральною Довіреністю від 28.06.2012 року, відповідно до якої обвинувачений наділений правом розпоряджатися коштами підприємства, організовуючи фінансово-господарську діяльність “West Traiding & Marketing Oil Corp.”, звітом щодо внутрішньої моніторингової перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фінансової та договірної дисципліни товариства “West Traiding & Marketing Oil Corp.”.
Так, відповідно до вищевказаного звіту за період часу з 26.02.2013 року по 06.06.2013 року товариством “West Trading & Marketing Oil Corp.”. необґрунтовано та надлишково перераховано на рахунок “Saltone Projekt S.A.” грошові кошти в загальній сумі 132 393,29 доларів США, що згідно встановленого курсу НБ України дорівнює 1 058 219,57 гривень. Майнові збитки, які заподіяні власнику товариства “West Trading & Marketing Oil Corp.” ОСОБА_10 необґрунтованим перерахунком грошових коштів, становлять 132 392,29 доларів США, що згідно встановленого курсу НБ України дорівнює 1 058 219,57 гривень. Особою, яка на час допущення розтрати грошових коштів являлась матеріально-відповідальною, був ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_11 , будучи допитана в судовому засіданні, підтримала всі висновки зазначені в її звіті. Ствердила, що під час проведення фінансового моніторингу по закупівлях нафтопродуктів компанією “West Traiding” за період з 01.01.2013 року по 10.06.2013 року нею було виявлено, що всі платежі по перевалці, розгрузці трьох танкерів із нафтопродуктів були проплаченні компанією “West Traiding” на рахунки компанії “Saltone Project S.A.” надлишково, в сумі 1 058 219 грн. Наскільки їй було відомо, на той момент головним розпорядником майна та коштів компанії “West Traiding” був ОСОБА_9 , підтвердженням цього були банківські виписки і листи, підписанні останнім.
Будь-яких підстав сумніватися у правдивості показань потерпілого, вищевказаного свідка чи висновків звіту щодо внутрішньої моніторингової перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фінансової та договірної дисципліни товариства “West Traiding & Marketing Oil Corp.”, на що вказує в апеляції обвинувачений, ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_9 на досудовому розслідуванні вину визнавав, однак в ході судового розгляду заперечив свою причетність до вчинених злочинів, неодноразово змінюючи свої показання. При цьому зазначав про вчинення на нього тиску. Разом з тим, будь-яких звернень щодо застосування відносно нього недозволених методів слідства, або ж здійснення тиску не було. Крім того, встановлено, що ОСОБА_9 було відшкодовано збитки ОСОБА_10 в сумі 853954 грн. Однак, обвинувачений причину часткового відшкодування збитків потерпілому пояснити не міг.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судом першої інстанції показання обвинуваченого було ретельно перевірено, і з урахуванням встановлених в ході досудового розслідування та перевірених в суді доказів, обґрунтовано визнано недостовірними та такими, що не знайшли свого підтвердження.
Крім того, суд обґрунтовано не прийняв до уваги невизнання обвинуваченим вини у розтраті коштів, розцінивши його покази як обраний спосіб захисту та намір ухилитись від відповідальності за скоєне. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Відмова суду першої інстанції в проведенні судово-бухгалтерської експертизи, якою обвинувачений в апеляції мотивує неповноту судового розгляду, колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідно до ст.332 КПК України проведення експертизи під час судового розгляду є правом, а не обов'язком суду. Крім того, суд першої інстанції прийшов до правильного переконання про недоцільність проведення вказаної експертизи, так як відсутні підстави, передбачені ст.ст.242, 332 КПК України для її проведення.
Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо неповноти судового слідства, яке полягало у безпідставному відхиленні клопотання сторони захисту щодо виклику та допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
Згідно ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним кодексом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судом за клопотанням сторони обвинувачення неодноразово виносились ухвали про здійснення приводу в судове засідання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , проте жодного разу привід виконаний не був. З заяв, наданих суду вказаними особами (т.4 а.с.101-102) вбачається, що в судове засідання вказані свідки не могли з'явитись у зв'язку з фактичною неможливістю виїзду з території Автономної Республіки Крим, що об'єктивно відповідає ситуації в державі. Зважаючи на викладене, суд обґрунтовано прийшов до висновку про неможливість допиту зазначених свідків.
Таким чином, суд вжив усі законні заходи для забезпечення допиту свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у судовому засіданні, викликаючи їх в суд. Разом з тим, показання вказаних осіб під час досудового розслідування не суперечать встановленим обставинах і зібраним доказам у справі у їх сукупності.
Твердження апелянта про те, що на момент вчинення інкримінованих йому у вину злочинів ОСОБА_10 не був власником компанії “West Traiding & Marketing Oil Corp.” є безпідставним і спростовується юридичним висновком від 09.10.2013 року, згідно якого ОСОБА_10 є одноособовим бенефіціарним власником даної компанії, а також договором дарування від 10.01.2013 року.
Таким чином, колегія суддів відзначає, що висновки, до яких дійшов суд, були зроблені на підставі ретельного, повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Матеріали справи не містять обставин, що можуть викликати сумніви у правильності рішення суду, чи суперечливих доказів, які б суд невмотивовано відкинув.
Усе зазначене дає підстави вважати, що суд постановив законний та обґрунтований вирок. Тому доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про однобічність та неповноту досудового і судового слідства, обґрунтування вироку недопустимими доказами колегія суддів вважає необґрунтованими.
В ході апеляційного перегляду справи будь-яких істотних порушень вимог кримінального чи кримінального процесуального законів, які перешкодили, чи могли перешкодити суду повно, всебічно розглянути кримінальну справу та постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок не встановлено.
Покарання ОСОБА_9 призначено у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених ним злочинів, особи винного, відсутності обставин, що обтяжують та пом'якшують його покарання, а тому, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням вищенаведених обставин, підстав для скасування вироку з врахуванням доводів, зазначених у апеляції, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, КПК України, апеляційний суд, -
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 грудня 2014 року щодо ОСОБА_9 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення, та може бути оскаржена протягом трьох місяців в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: