25 лютого 2015 року м. Київ К/800/50598/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),
Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (далі - Управління) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Управління щодо зменшення розміру пенсії; зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію, передбачену статтею 2 Указу Президента України від 16 березня 1994 року №89, Законом України «Про державну службу» у розмірі 90%, обчисленої виходячи з посадового окладу міністра, визначеного постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці керівних працівників державних органів» від 30 червня 2005 року №510 в розмірі 92% від посадового окладу Прем'єр-міністра України, доплати за 1 ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, на яку має право особа як державний службовець з 1 жовтня 2013 року за виключенням здійснених виплат.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 12 травня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року скасовано постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 12 травня 2014 року, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами встановлено, що ОСОБА_3 отримує пенсію на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 листопада 1999 року №1231-р, як заслужений працівник фізичної культури УРСР.
Перебуваючи на обліку в Управлінні позивач з грудня 2006 року отримує відповідно до статті 2 Указу Президента України від 25 травня 1994 року №254, з врахуванням порядку встановленого Указом Президента України від 16 березня 1994 року №89, пенсію за віком, яка обчислюється в розмірі 90% від суми діючого посадового окладу міністра та доплати за 1 ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, на яку має право особа як державний службовець.
У вересні 2013 року відповідач для розрахунку пенсії застосовував посадовий оклад міністра в розмірі 6108 грн 80 коп., а з листопада 2013 року в розмірі 4626 грн. У зв'язку з чим, розмір пенсії позивача було зменшено.
Указом Президента України від 25 травня 1994 року №254 передбачено пенсійне забезпечення колишніх голів Президії Верховної Ради України, їх заступників, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, міністрів, які не входили до складу Уряду, і голів державних комітетів, які вийшли на пенсію із посад до набрання чинності Законом України «Про державну службу».
Як встановлено судом, посадовий оклад державного службовця 2 категорії, а саме міністра, з 1 лютого 2008 року, не змінювався та становив 6108 грн 80 коп.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачем безпідставно зменшено розмір пенсії позивача.
Суд апеляційної інстанції повно і всебічно встановив обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Ю.Й. Рецебуринський
В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб