справа № 165/2173/14-к
провадження №1-в/165/17/15
Нововолинський міський суд Волинської області
25 лютого 2015 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
Головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську клопотання прокурора прокуратури міста Нововолинська ОСОБА_5 про вирішення питання про долю речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014030050000596 від 07.08.2014 року відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК України, -
встановив:
13.02.2015 року прокурор прокуратури міста Нововолинська ОСОБА_5 звернулася в суд з клопотанням про вирішення питання про долю речових доказів у вказаному кримінальному провадженні. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вироком Нововолинського міського суду від 23 вересня 2014 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 100 годин громадських робіт. Разом з тим, судом не було вирішено питання про долю речових доказів по даному кримінальному провадженні. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 18 листопада 2014 року вирок Нововолинського міського суду від 23 вересня 2014 року залишено без змін та запропоновано суду першої інстанції в порядку виконання даного судового рішення вирішити долю речових доказів по даному кримінальному провадженні - а саме придбаних ОСОБА_6 , за викрадені гроші у потерпілого ОСОБА_4 , речей, зокрема, дитячої коляски, жіночого спортивного костюма сірого кольору, жіночих туфлів чорного кольору, жіночих мокасин синьо-сірого кольору, мобільного телефону марки “Нокіа 220”, срібного ланцюжка, 925 проби, довжиною 60 см, срібного хрестика, 925 проби, довжиною 4,5 см.
В судовому засіданні прокурор прокуратури м. Нововолинська ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, викладених у ньому, просила суд вирішити питання про долю речових доказів по даному кримінальному провадженню, а саме придбані речі ОСОБА_6 за викрадені гроші у потерпілого ОСОБА_4 конфіскувати, виручені від реалізації майна кошти звернути на погашення майнової шкоди, завданої злочином потерпілому, і частину коштів, що залишаться, звернути у власність держави.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав, просив вжити заходів до повернення йому викрадених коштів.
Засуджена ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, будучи завчасно у встановленому законом порядку повідомленою про час та місце проведення судового засідання.
Заслухавши пояснення прокурора, потерпілого, проаналізувавши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання про вирішення питання про долю речових доказів є обгрунтованим і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 533 КПК України вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України.
В судовому засіданні з поданого до суду клопотання та матеріалів кримінального провадження встановлено, що при постановленні вироку від 23.09.2014 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України, Нововолинським міським судом Волинської області не було вирішено питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи, що судом встановлено, що вищевказане майно придбане за гроші викрадені у потеріплого ОСОБА_4 , то речові докази, зокрема, дитяча коляска, жіночий спортивний костюм сірого кольору, жіночі туфлі чорного кольору, жіночі мокасини синьо-сірого кольору, мобільний телефон марки “Нокіа 220”, срібний ланцюжок, 925 проби, довжиною 60 см, срібний хрестик, 925 проби, довжиною 4,5 см (а.с.36), які вилучені у ОСОБА_6 , та арештовані ухвалою слідчого судді від 22.08.2014 року (а.с.40) підлягають конфіскації, а виручені від реалізації майна кошти необхідно звернути на погашення майнової шкоди, завданої злочином потерпілому ОСОБА_4 , і частину коштів, що залишаться звернути у власність держави.
Керуючись ст.ст. 100, 110, 369-372, 532 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання прокурора прокуратури м. Нововолинська ОСОБА_5 про вирішення питання про долю речових доказів по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014030050000596 від 07.08.2014 року відносно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК України, задовольнити.
Речові докази: дитячу коляску, жіночий спортивний костюм сірого кольору, жіночі туфлі чорного кольору, жіночі мокасини синьо-сірого кольору, мобільний телефон марки “Нокіа 220”, срібний ланцюжок, 925 проби, довжиною 60 см, срібний хрестик, 925 проби, довжиною 4,5 см, які вилучені у ОСОБА_6 та арештовані ухвалою слідчого судді від 22.08.2014 року конфіскувати, виручені від реалізації майна кошти звернути на погашення майнової шкоди, завданої злочином потерпілому ОСОБА_4 , а частину коштів, що залишаться звернути у власність держави.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_7