Справа № 161/20491/14-ц
Провадження № 2/161/286/15
05 лютого 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,
при секретарі Акайомовій Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
18 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що вони перебувають у зареєстрованому 16 червня 2002 року відділом РАГСу Нововолинського міського управління юстиції Волинської області за актовим записом № 432, шлюбі. Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалось. На даний час шлюбних стосунків не підтримують. Шлюб існує формально. Просив шлюб розірвати та визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3 з ним.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій підтримав частково позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити в частині розірвання шлюбу та залишити без розгляду вимогу про визначення місця проживання дитини, розгляд справи проводити у його відсутності.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій визнала позов, заперечень щодо задоволення позову немає, проти розірвання шлюбу не заперечує та просила розгляд справи проводити у її відсутності.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 16 червня 2002 року відділом РАГСу Нововолинського міського управління юстиції Волинської області за актовим записом № 432 (а.с. 4).
Від шлюбу мають одну неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Встановлено, що сторони тривалий час не підтримують шлюбних відносин, не мають спільного сімейного бюджету, не ведуть спільно господарство, кожен з них живе своїм окремим життям, позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Якщо хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частини 3, 4 ст. 56 СК України вказують, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, наполягання позивача на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що сім'я ОСОБА_3 розпалася, а збереження сім'ї є неможливим.
Виходячи з викладеного, давши оцінку обставинам справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та шлюб між сторонами розірвати.
На стягненні судових витрат позивач не наполягає.
На підставі ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст. 110, 112, 161 Сімейного кодексу України , керуючись ст.ст.10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Шлюб між громадянами ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем с. Велика Глуша Любешівського району Волинської області, та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2), ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженкою м. Нововолинськ Волинської області, зареєстрований 16 червня 2002 року відділом РАГСу Нововолинського міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 432, - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук