"18" лютого 2015 р. Справа № 922/4324/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Томіній І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Дмитренко Т.О., дов. №02-07/32 від 05.01.15 р..
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 146 Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 15.12.14 р. у справі № 922/4324/14
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, м. Харків,
до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків,
про стягнення 15693,69 грн.
У жовтні 2014 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", відповідача, про стягнення 15693,69 грн. заборгованості за липень, серпень та вересень 2014 року по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.12.2014 року у справі № 922/4324/14 (суддя Сальнікова Г.І.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень, серпень та вересень місяці 2014 року в сумі 15 693,69 грн.
Стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 1827,00 грн. судового збору.
Відповідач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що оскільки відповідач не є науковою установою, а підрозділи відповідача, які займаються науковою діяльністю, не є юридичними особами, то відсутні підстави для розповсюдження формації довідок по окремих підрозділах відповідача на все підприємство в цілому.
Також вказує на те, що стаття 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не поширювалася на відповідача, в тому і в частині фінансування наукових пенсій, як на момент винесення розпоряджень про призначення пенсій, так і на даний час, оскільки ст. 24 Закону передбачено застосування або незастосування всіх її положень в залежності від суб'єктного складу, до якого відповідач не відноситься.
При цьому, вказує на те, що статтею 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяліьність» визначено два критерії для віднесення юридичної особи до кола наукових установ: 1) наукова діяльність має бути основним напрямком господарської діяльності, що засвідчується статутними документами відповідного суб'єкта; 2) об'єм наукової діяльності має становити понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт, що має засвідчуватись статистичною звітністю. До того ж, згідно зі ст. 11 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяліьність» наукові установи усіх форм власності підлягають державній реєстрації.
Проте, в матеріалах справи не має жодного доказу, який би вказував на приналежність відповідача до кола наукових установ: відсутні реєстраційні документи з посиланням на здійснення наукової діяльності як основної, відсутні статистичні дані, що підтверджують здійснення наукових робіт у обсязі понад 70 відсотків від загального річного обсягу виконаних робіт, відсутні документи, що свідчать про атестацію відповідача згідно зі ст. 11 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяліьність».
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.01.2015 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 04.02.2015 року на 12:00 год.
У судовому засіданні 04.02.2015 року оголошувалась перерва до 12:00 год.18.02.2015 року.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.02.2015 року підтримав апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 04.02.2015 року та 18.02.2015 року проти її доводів заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" своїм колишнім науковим працівникам видало довідки про їх науково-технічну діяльність в період роботи на Харківському тракторному заводі ім.С.Орджонікідзе. В довідках про науково-технічну діяльність колишніх працівників відповідача вказано, що об'єм науково-технічної діяльності складав не менше ніж 75-90% загального об'єму робіт наукової діяльності підприємства, що надає їм право на призначення пенсії відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Також вказує на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2014 року у справі №Б-39/109-07 було затверджено надану до суду мирову угоду від 10.10.2014 року, провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" припинено. Вказану ухвалу позивач отримав лише 08.12.2014 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі. Таким чином, саме з цього моменту позивачу стало відомо про припинення справи про банкрутство і заборгованість за період з липня по вересень місяць 2014 року виникла і була заявлена ще під час розгляду справи про визнання банкрутом відповідача, а тому правил підвідомчості не порушено.
Представник відповідача у судове засідання 18.02.2015 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить підпис його представника у розписці про оголошення у судовому засіданні 04.02.2015 року перерви до 12:00 год.18.02.2015 року.
А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача та позивача, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова за реєстраційним номером № 0747.
31.05.2007 року, відповідно до ухвали господарського суду Харківської області по справі № Б-39/10907 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", стадія - розпорядження майном.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2014 року було затверджено надану до суду мирову угоду від 10.10.2014 року; провадження у справі про банкрутство припинено.
Вказану ухвалу позивач отримав 08.12.2014 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на супровідному листі. Таким чином, саме з цього моменту позивачу стало відомо про припинення справи про банкрутство і заборгованість за період з липня по вересень місяць 2014 року виникла і була заявлена ще під час розгляду справи про визнання банкрутом відповідача, а тому правил підвідомчості не порушено.
В позовній заяві УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Харкова просить стягнути з ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" суму заборгованості по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за за липень, серпень та вересень 2014 року в сумі 15693,69 грн.
Колегія суддів вважає, що поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори за поточними вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.
Таким чином, даний спір повинен розглядатися в межах позовного провадження господарським судом Харківської області.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
За приписом ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Порядок призначення пенсій конкретизовано постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно зі ст. 49 КЗпПУ (в редакції від 01.08.2001 року) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, час роботи і розміру заробітної плати.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень ст. 22-1, 22-2 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" своїм колишнім науковим працівникам видало довідки про їх науково-технічну діяльність в період роботи на Харківському тракторному заводі ім. С. Орджонікідзе, а саме: ОСОБА_2 - видана довідка 27.07.2001 року, ОСОБА_3 - видана довідка 05.06.2002 року, ОСОБА_4 - видана довідка 09.07.2002 року, ОСОБА_5 - видана довідка 19.11.2002 року, ОСОБА_6 - видана довідка 10.12.2002 року, ОСОБА_7 - видана довідка 12.12.2002 року, ОСОБА_8 - довідка видана без дати та номера (наукова пенсія призначена 09.01.2003 року), ОСОБА_9 - видана довідка 30.01.2003 року, ОСОБА_10 - видана довідка 24.04.2003 року, ОСОБА_11 - видана довідка 28.05.2003 року, ОСОБА_12 - видана довідка 16.10.2003 року, ОСОБА_13 - видана довідка 26.08.2004 року. В довідках про науково-технічну діяльність колишніх працівників відповідача вказано, що об'єм науково-технічної діяльності складав не менше ніж 75-90% загального об'єму робіт з наукової діяльності, що надавало право на призначення пенсії відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність".
Згідно зі ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції чинній на час призначення пенсій, а саме від 16.05.2000 року з моменту набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" №1646) перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Право на призначення пенсій відповідно до цього Закону поширюється і на осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії працюють на будь-яких посадах на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності та мають стаж наукової роботи, передбачений ч. 4 цієї статті.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 року №1571 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (чинній на час призначення пенсій, а саме з 22.11.2001 року по 04.03.2004 року) також увійшли підприємства, виробничі об'єднання, заклади охорони здоров'я, інші установи, організації, не зазначені в пунктах 1-3 цього переліку.
Згідно зі статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. А тому на підставі наданих відповідачем довідок органи Пенсійного фонду України виносили розпорядження про призначення наукових пенсій відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Як свідчать матеріали справи, розпорядження Управління Пенсійного фонду України про призначення наукових пенсій винесені в межах своєї компетенції і відповідачем не оскаржувались та є чинними.
А отже, працівники відповідача, за наявності чинних розпоряджень про призначення їм наукових пенсій не можуть бути позбавлені статусу, який надає їм право на отримання зазначених пенсій.
Як було встановлено у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року у справі №4736/13 (залишеній без змін Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2014 року) відповідно до пункту 1.2 Статуту відповідача, ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" засновано згідно з рішенням Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 22.12.1994 року №1656 шляхом перетворення державного підприємства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" у відкрите акціонерне товариство, відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 року №210/93 "Про корпоратизацію державних підприємств".
Згідно з пунктом 2.2. Статуту відповідача, ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" є правонаступником усіх майнових і інших прав та обов'язків державного підприємства ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".
Встановлені зазначеним судовим актом обставини не потребують доведенню знов при вирішенні справи №922/4324/14 в силу частини 3 статті 35 ГПК України.
При цьому, працівники відповідача, про яких зазначалося вище, мають стаж наукової роботи на підприємстві відповідача за період, коли зазначене підприємство було державним.
Відповідно до п. 3 Порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року №1826 (постанова втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №372 від 24.03.2004 року, але діяла на час призначення наукових пенсій) - фінансування витрат на виплату різниці у розмірі пенсії працівникам державних не бюджетних підприємств і організацій здійснюється за рахунок коштів цих підприємств і організацій, які сплачують Пенсійному фонду кошти на виплату зазначеної різниці. Окрім того, п. 6 вказаного Порядку №1826 передбачає, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації фінансування різниці у розмірі пенсії здійснюється за рахунок коштів їх правонаступників.
24.03.2004 року Постановою Кабінету Міністрів України №372 було затверджено Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, де п. 2 передбачено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50% різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Згідно з п.5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
Відповідно до Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу були вручені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, а саме: повідомлення за липень місяць 2014 року в сумі 5231,23 грн.; повідомлення за серпень місяць 2014 року в сумі 5231,23 грн.; повідомлення за вересень місяць 2014 року в сумі 5231,23 грн.
Враховуючи вищезазначені норми, а також те, що відповідачем не було спростовано фактів, які повідомлені позивачем стосовно заявленої до стягнення заборгованості з відшкодування суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших актів за липень, серпень та вересень 2014 року в сумі 15693,69 грн., колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що оскільки відповідач не є науковою установою, а підрозділи відповідача, які займаються науковою діяльністю, не є юридичними особами, то відсутні підстави для розповсюдження формації довідок по окремих підрозділах відповідача на все підприємство в цілому.
Також вказує на те, що стаття 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» не поширювалася на відповідача, в тому і в частині фінансування наукових пенсій, як на момент винесення розпоряджень про призначення пенсій, так і на даний час, оскільки ст. 24 Закону передбачено застосування або незастосування всіх її положень в залежності від суб'єктного складу, до якого відповідач не відноситься.
При цьому, вказує на те, що статтею 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяліьність» визначено два критерії для віднесення юридичної особи до кола наукових установ: 1) наукова діяльність має бути основним напрямком господарської діяльності, що засвідчується статутними документами відповідного суб'єкта; 2) об'єм наукової діяльності має становити понад 70 відсотків загального річного обсягу виконаних робіт, що має засвідчуватись статистичною звітністю. До того ж, згідно зі ст. 11 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяліьність» наукові установи усіх форм власності підлягають державній реєстрації.
Проте, як стверджує заявник, в матеріалах справи не має жодного доказу, який би вказував на приналежність відповідача до кола наукових установ: відсутні реєстраційні документи з посиланням на здійснення наукової діяльності як основної, відсутні статистичні дані, що підтверджують здійснення наукових робіт у обсязі понад 70 відсотків від загального річного обсягу виконаних робіт, Відсутні документи, що свідчать про атестацію відповідача згідно зі ст. 11 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяліьність».
Однак, колегія суддів не може погодитись із такими посиланнями відповідача, оскільки право особи на отримання наукової пенсії та обов"язок підприємства, в якій така особа працює, по відшкодуванню суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, не ставиться в залежність від наявності у цього підприємства статусу наукового, а залежить від інших критеріїв, які ставляться статтею 24 цього Закону до підприємства та працівника.
Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2001 року №1571 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (чинній на час призначення пенсій, а саме з 22.11.2001 року по 04.03.2004 року) також увійшли підприємства, виробничі об'єднання, заклади охорони здоров'я, інші установи, організації, не зазначені в пунктах 1-3 цього переліку.
Отже, відповідач, який є виробничим підприємством, відноситься до кола суб"єктів, перебування на роботі у яких дає особі (при наявності достатнього стажу та об"єму здійснення наукової діяльності) право на призначення пенсій та виплати грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
При цьому, як вже зазначалося вище, розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про призначення наукових пенсій винесені в межах своєї компетенції і відповідачем не оскаржувались та є чинними.
А отже, працівники відповідача, за наявності чинних розпоряджень про призначення їм наукових пенсій не можуть бути позбавлені статусу, який надає їм право на отримання зазначених пенсій.
Окрім цього, відповідно до частини 2 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
А тому, в будь-якому разі не допускається звуження статусу особи, якій було призначено неаукову пенсію.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.12.14 р. у справі № 922/4324/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 23.02.2015 року.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Гребенюк Н. В.