25.02.15р. Справа № 904/6967/14
За позовом Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про стягнення 13 986,70 грн.
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Лазарєва О.М., довіреність № 1430 від 30.12.2013 року, представник;
від відповідача: Христова Т.О., довіреність № 31/28-06 від 08.01.2014 року, представник.
Комунальне підприємство "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості у сумі 13 986,70 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 20/26 від 26.12.2007 року та № 13/45 від 08.04.2009 року відповідач є балансоутримувачем нежитлового приміщення площею 170,0 кв.м. в будинку №8 по вул. 20-річчя Перемоги в м. Дніпропетровську, яке розміщене на першому поверсі п'ятиповерхового будинку.
У період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року відповідачем були безоплатно отримані від позивача послуги з утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 13986,70 грн., які є несплаченими до цього часу.
На підтвердження нарахованої до сплати відповідачу вартості послуг позивач посилається на фактично понесені ним витрати з утримання будинку та прибудинкової території, які він розрахував на підставі первинної документації, що ведеться на підприємстві, а саме:
- табелів обліку використання робочого часу двірників, в яких зафіксовані дні та часи роботи кожного двірника за закріпленою за ними територією;
- робочих нарядів слюсарів-сантехників, електрогазозварювальників, електромонтерів, щодо виконаних робіт з технічного обслуговування внутрішньо-будинкових мереж та поточного ремонту будинку за спірний період;
- актів виконаних робіт з підприємством ПП "Ефект" на дератизацію підвальних приміщень;
- актів на періодичну повірку та прочистку димовентиляційних каналів тощо.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у поясненнях № 28-06 від 19.11.2014 року, наданих у судовому засіданні 19.11.2014 року, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що надані позивачем докази не підтверджують надання йому послуг. Проти розрахунку позивача заперечує, зазначаючи, що він здійснений невірно.
Ухвалою господарського суду від 19.11.2014 року призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд експертам поставлено наступне питання:
1. Чи підтверджуються документально і у якому саме розмірі заявлені до стягнення Комунальним підприємством "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради витрати у сумі 13 986,70 грн. з обслуговування будинку і прибудинкової території за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. 20-річчя Перемоги, 8 та у період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року?
Цією ж ухвалою провадження у справі було зупинено.
24.11.2014 року господарську справу було надіслано на адресу Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи.
02.02.2015 року від Комунального підприємства "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради до господарського суду надійшла заява № 91 від 02.02.2015 року в якій позивач просить залишити позов без розгляду та зупинити призначену судову експертизу.
Ухвалою господарського суду від 03.02.2015 року провадження у справі поновлено з призначенням клопотання позивача до розгляду в засіданні 25.02.2015 року, а також зобов'язано позивача визначитися щодо позову в цілому, а також щодо прохальної частини клопотання з урахуванням підстав залишення позову без розгляду, зазначених у статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 25.02.2015 року представник позивача подав письмову заяву про припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову.
За змістом частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Відповідно до приписів статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
За частиною шостою статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
За обставинами справи суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову. Правових ознак порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу чи інших осіб внаслідок відмови позивача від позову не вбачається. Право представника позивача на відмову від позову підтверджується виданою йому довіреністю від 19.01.2015 року № 38.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (частина друга статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною третьою статті 80 цього Кодексу про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачені підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону як про одну із підстав для повернення судового збору, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору (пункт 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Керуючись ст.ст. 22, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Прийняти відмову позивача від позову.
Припинити провадження у справі № 904/6967/14.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 25.02.2015 року та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя І.І. Колісник