Справа: № 810/5969/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
25 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель - державного інспектора сільського господарства В Чернігівській області Ляшенко Антона Сергійовича, начальника відділу прокуратури Чернігівської області Олєйнікова Ігоря Володимировича, старшого прокурора відділу прокуратури Чернігівської області Шмаровоза Володимира Васильовича про визнання протиправними дій, -
У жовтні 2014 року позивач - ОСОБА_3 подав адміністративний позов до суду першої інстанції, в якому просив:
- визнати протиправними дії державного інспектора - Ляшенко Антона Сергійовича щодо проведення позапланової перевірки у Головному управлінні Держземагентства в Чернігівській області на предмет дотримання земельного законодавства на приватній земельній ділянці позивача (кадастровий номер 7422084500:38:160:0001) на території Крехаївської сільської ради Ковельського району Чернігівської області;
- визнати протиправними дії державного інспектора - Ляшенко Антона Сергійовича щодо складання акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства №71 від 24 березня 2014 року, та внесення до нього відомостей про позивача та його приватної земельної ділянки (кадастровий номер 7422084500:38:160:0001) на території Крехаївської сільської ради Ковельського району Чернігівської області;
- визнати протиправними дії начальника відділу прокуратури - Олєйнікова Ігоря Володимировича щодо прийняття участі у проведенні позапланової перевірки у Головному управлінні Держземагентства в Чернігівській області на предмет дотримання земельного законодавства на приватній земельній ділянці позивача (кадастровий номер 7422084500:38:160:0001) на території Крехаївської сільської ради Ковельського району Чернігівської області, та невжиття заходів прокурорського реагування щодо припинення порушення прав позивача при проведенні такої перевірки;
- визнати протиправними дії старшого прокурора прокуратури - Шмаровоза Володимира Васильовича щодо прийняття участі у проведенні позапланової перевірки у Головному управлінні Держземагентства в Чернігівській області на предмет дотримання земельного законодавства на приватній земельній ділянці позивача (кадастровий номер 7422084500:38:160:0001) на території Крехаївської сільської ради Ковельського району Чернігівської області, та невжиття заходів прокурорського реагування щодо припинення порушення прав позивача при проведенні такої перевірки;
- витребувати матеріали позапланової перевірки з питань дотримання вимог земельного законодавства на приватній земельній ділянці позивача (кадастровий номер 7422084500:38:160:0001) на території Крехаївської сільської ради Ковельського району Чернігівської області.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції була прийнята із порушенням норм матеріального права, із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, 14 березня 2014 року прокуратурою Чернігівської області розпочато перевірку додержання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держземагентства у Чернігівській області при розпорядженні землями державної власності, про що винесено постанову.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про прокуратуру», до участі в перевірці залучено фахівців Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, про що направлено лист №05/3-197 (вих..-14) від 18 березня 2014 року.
Керівником Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області винесено наказ « 225 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головним управлінням Держземагентства в Чернігівській області при відведенні у власність ОСОБА_3 земельної ділянки на території Крехаївської сільської ради Козелецького району Чернігівської області.
На виконання зазначеного наказу було видано направлення на проведення позапланової перевірки №212 від 18 березня 2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки було встановлено що рішенням Чернігівської обласної ради 15 сесії 3 скликання «Про надання в постійне користування земель лісового фонду» від 27 березня 2001 року дочірньому підприємству агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Козелецьрайагролісгосп» надано в постійне користування земельну ділянку лісового фонду загальною площею 14333,6 га, за рахунок земель, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу.
Відповідно до наказу Головного управління Держземагентства у Чернігівській області №ЧН/7422084500:38:160/00001361 від 22 листопада 2013 року, позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,5 га за цільовим призначенням - «для ведення особистого селянського господарства», розташованої на території Крехаївської сільської ради Козелецького району.
Наказом Головного управління Держземагентства у Чернігівській області №ЧН/7422084500:38:160/00002096 від 13 січня 2014 року було затверджено «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 на території Крехаївської сільської ради Козелецького району».
Вищезазначеним наказом позивачу було надано у власність земельну ділянку площею 1,1993 га пасовищ для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер 7422084500:38:160:0001).
Відповідно до інформації, наданої ДП «Козелецьрайагролісгосп», частина земельної ділянки, наданої у власність позивачу - площею 0,42 га, увійшла в межі земель ДП «Козелецьрайагролісгосп», що було встановлено ТОВ «Інститут геоінформаційних технологій».
Судом першої інстанції встановлено, що ДП «Козелецьрайагролісгосп» не надавало дозволу на її вилучення з постійного користування земель лісового фонду, межі зазначеної земельної ділянки не погоджувало.
Висновки зазначеної перевірки викладені у Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства №71 від 24 березня 2014 року.
Крім того, для вжиття заходів реагування, матеріали вказаної перевірки були направлені до прокуратури Чернігівської області.
Не погоджуючись із діями уповноважених осіб, позивач подав адміністративний позов до суду першої інстанції.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України №459/2011 від 13 квітня 2011 року, державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Згідно з пунктом 4 зазначеного Положення, Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: 1) організовує та здійснює державний нагляд (контроль): а) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок.
Колегія суддів звертає увагу, що на спірні правовідносини поширюється дія Положення про порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №132 від 20 лютого 2013 року.
Відповідно до пункту 5.3 вказаного Положення, за результатами здійснення планових та позапланових заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, які використовуються ними у процесі ведення господарської діяльності, державні інспектори складають акт перевірки згідно з уніфікованою формою акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства.
Згідно з пунктом 5.7 Положення, планові та позапланові заходи щодо перевірки стану фактичного використання та охорони земель проводяться в обов'язковому порядку на території земельних ділянок, що використовуються суб'єктами господарювання. При проведенні заходу можуть бути присутні особи, права чи законні інтереси яких порушені внаслідок неправомірної діяльності суб'єкта господарювання, а також особи, безпосередньо причетні до порушення вимог земельного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом перевірки була законність розпорядження ГУ Держземкомагентства у області земельними ділянками, а саме - законність наказів управління з вказаного питання. Представники ДП «Козелецьрайагролісгосп» були присутніми під час проведення перевірки.
Таким чином, законність використання земельної ділянки позивачем не була предметом перевірки, а тому залучення його не мало обов'язкового характеру, оскільки це не передбачено чинним законодавством України.
Відповідно до частини 1 статті 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Відповідно до пункту «ґ» частини 4 статті 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: ґ) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується факт відведення позивачу земельної ділянки, як пасовища.
Проте, відповідно до інформації, наданої ДП «Козелецьрайагролісгосп» (планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування), було встановлено, що частина земельної ділянки, наданої позивачу, увійшла в межі земель ДП «Козелецьрайагролісгосп» та що певна частина вищезазначеної земельної ділянки вкрита лісом, а саме деревами породи «сосна» орієнтовним віком 49 років - відповідно до висновків майстра лісу ДП «Козелецьрайагролісгосп») та дрібноліссям.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання протиправними дій відповідачів по проведенню перевірки вимог земельного законодавства та складанню акту перевірки.
Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді Л.М. Гром
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.