Справа: № 826/17059/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
25 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі: Корінець Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобурсервіс ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобурсервіс ЛТД» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про скасування податкового повідомлення - рішення, -
ТОВ «Екобурсервіс ЛТД» звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення №0004052203 від 10.09.2014 р.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі ГУ Мін доходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Екобурсервіс ЛТД» з питань дотримання вимог правильності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Бекфаєр» за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Екобурсервіс ЛТД» п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.2, п 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податковий кодекс України (далі - ПК України), наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» №1379 від 01.11.2011 р., який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за №1333/20071, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.5 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88 від 29.05.2014р., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплачується до державного бюджету на загальну суму 27 500,00 грн.
За результатами перевірки складено акт №415/26-57-22-03-10/35081785 від 27.08.2014 р. (а.с.15-32) та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004052203 від 10.09.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34 375,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 27 500,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 6 875,00 грн (а.с.33).
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що відповідачем правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції між позивачем та ПП «Бекфаєр» не мали реального характеру.
Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги, не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
За наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Як вбачається зі змісту Акта перевірки, документальна невиїзна документальна позапланова перевірка позивача проводилась у зв'язку з надходженням акта ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області №299/22-03/38851463 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 р. у справі за позовом ПП «Бекфаєр» до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області позовні вимоги ПП «Бекфаєр» задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр», результати якої оформлено актом №299/22-03/38851463 від 27.06.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Бекфаєр» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами -постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р.»; визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області щодо коригування показників податкової звітності АА «Бекфаєр» в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України на підставі акта №299/22-03/38851463 від 27.06.2014р.; зобов'язано у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області відновити в інформаційних базах даних Міністерства доходів і зборів України показники податкової звітності ПП «Бекфаєр» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі акта №299/22-03/38851463 від 27.06.2014р.
Постанова Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 р. була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 р.
Таким чином, відсутні підстави для проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.
Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій №5480, основним видом діяльності позивача є розвідувальне буріння (а.с. 89).
Господарські відносини між позивачем та ПП «Бекфаєр» здійснювались на підставі усної домовленості, якою передбачено, що продавець продає, а покупець купляє товар в кількості та асортименті та по ціні, вказаних у накладних.
Відповідно до ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
На підтвердження реальності господарських операції між позивачем та ПП «Бекфаєр» було надано наступні первинні документи: податкові накладні, реєстри отриманих податкових накладних, видаткові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення, картки по рахунку, дозвіл на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки (а.с.42-51).
Як вбачається зі змісту вищезазначених документів, товар був поставлений покупцю (ТОВ «Екобурсервіс ЛТД»), а покупець оплатив цей товар.
Всі документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.
Доказів того, що первинні документи підписані неуповноваженими особами відповідачем не надано.
Перевіркою не встановлено відсутність документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту по операціям з контрагентами, обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.
Частиною 4 статті 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
За змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.
На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа був внесений в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та зареєстровані платниками податку на додану вартість, тому був зобов'язаний нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є законною підставою для формування податкового кредиту.
Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище господарських відносин.
У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11 зазначено, що згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.
Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Відповідач не спростував належними засобами доказування дійсність господарських зобов'язань, фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей.
Відповідно до ч.2 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Вищевказана позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС АД» проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Позивачем виконано усі необхідні умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, а висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.
За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0004052203 від 10.09.2014 р.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року підлягає скасуванню частково з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно позовні вимоги «Екобурсервіс ЛТД» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобурсервіс ЛТД» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобурсервіс ЛТД» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0004052203 від 10.09.2014 р.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві №0004052203 від 10.09.2014р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобурсервіс ЛТД» судові витрати в розмірі 1263 (тисяча двісті шістдесят три ) грн. 50 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання постановою законної сили.
Постанову складено в повному обсязі - 26.02.2015 р.
Головуючий суддя: Л.В. Бєлова
Судді: Л.М. Гром
М.С. Міщук
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.