23 лютого 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/424/15-а
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Комсомольського міського управління юстиції, відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Комсомольськ Полтавської області, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанови,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Комсомольського міського управління юстиції (надалі - ВДВС Комсомольського МУЮ, відповідач), відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Комсомольськ Полтавської області (надалі - ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ, відповідач) про визнання протиправними дій відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Комсомольськ щодо направлення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.12.2014 для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби Комсомольського міського управління юстиції, визнання протиправними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Комсомольського міського управління юстиції Покидько В.Г. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2015 №46069730, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2015 №46069730.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на протиправність оскаржуваних дій відповідачів та спірної постанови, оскільки ОСОБА_1 штраф у розмірі 425 грн, визначений постановою у справі про адміністративне правопорушення №ПС1 851642 від 04.12.2014, сплачено у встановлений законом 15 - денний термін. Відтак, на думку позивача, у відповідача, ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ, були відсутні законні підстави для направлення матеріалів вказаної справи до ВДВС Комсомольського МУЮ, а у державного виконавця ВДВС Комсомольського МУЮ, відповідно, не було законних підстав для відкриття виконавчого провадження та призначення до сплати штрафу у подвійному розмірі. Позивач наголошував на тому, що державний виконавець ВДВС Комсомольського МУЮ Покидько В.Г. при винесенні оскарженої постанови діяв незаконно, оскільки не встановив чи виконано позивачем постанову про адміністративне правопорушення від 04.12.2014 у відповідний строк.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року залучено до участі у справі в якості відповідача управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області (надалі - УДАІ УМВС України у Полтавській області, відповідач).
Відповідач, ВДВС Комсомольського МУЮ, позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки станом на 19 січня 2015 року у відповідача була відсутня інформація щодо сплати ОСОБА_1 штрафу у розмірі 425 грн, визначеного постановою у справі про адміністративне правопорушення №ПС1 851642 від 04.12.2014. Зазначав, постановою від 05 лютого 2015 року було закінчено відповідне виконавче провадження, в рамках якого винесена оскаржувана постанова від 19.01.2015 №46069730, таким чином на даний час відсутні на виконанні відкриті виконавчі провадження, де б боржником виступав ОСОБА_1 Крім того, наголошував на тому, що державний виконавець не наділений повноваженнями оскаржувати рішення суду та вимоги про стягнення суми коштів, зазначених у заяві стягувача, не має права самостійно чи за заявою боржника зменшувати суму стягнення та приймати рішення про те чи постанова набрала законної сили і коли почав перебіг строку на сплату відповідного штрафу. /а.с.17-19/
Відповідач, ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ, позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що квитанції про сплату штрафів до ВДАІ не надаються, а проплати вносяться в базу через банки автоматично. У ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ станом на 22 грудня 2014 року відомості про сплату позивачем штрафу в розмірі у розмірі 425 грн, визначеного постановою у справі про адміністративне правопорушення №ПС1 851642 від 04.12.2014, були відсутні. Відтак, згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) постанова у справі про адміністративне правопорушення ПС1 №851642, строк сплати якої сплинув 19 грудня 2014 року, була правомірно та обґрунтовано направлена на примусове стягнення до ВДВС Комсомольського МУЮ. /а.с. 32-34/
Відповідач, УДАІ УМВС України у Полтавській області, позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскільки станом на 22 грудня 2014 року у відповідача була відсутня інформація про сплату ОСОБА_1 штрафу у розмірі 425 грн, визначеного постановою у справі про адміністративне правопорушення №ПС1 851642 від 04.12.2014, ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ було правомірно та обґрунтовано передано матеріали даної справи на виконання до ВДВС Комсомольського МУЮ. Крім того, зазначав, що УДАІ УМВС України у Полтавській області сприймає звернення позивача до суду як бажання уникнути відповідальності за скоєне правопорушення, а посилання ОСОБА_1 є безпідставним звинуваченням працівників ВДАІ у їх некомпетентності та відволіканням їх від виконання своїх прямих обов'язків. /а.с.26-28/
В судове засідання 18 лютого 2015 року з'явився представник відповідача, УДАІ УМВС України у Полтавській області, позивач та представники відповідачів, ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ, ВДВС Комсомольського МУЮ, не з'явились, направили до суду клопотання про розгляд даної справи за їх відсутності.
Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 18 лютого 2015 року перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Інспектором ВДАІ з обслуговування м. Комсомольська 04 грудня 2014 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 04 грудня 2014 року, підписаного ОСОБА_1 без заперечень, винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № ПС1 851642, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. /а.с.11/
Вказаною постановою накладено штраф у розмірі 425 грн за порушення позивачем п.8.7.3 Правил дорожнього руху, за порушення якого передбачена відповідальність, згідно ч.2 ст.122 КУпАП.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення № ПСІ 851642 від 04 грудня 2014 року було повідомлено ОСОБА_1, що у разі несплати штрафу у визначений ст. 307 КУпАП строк, а саме не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у порядку примусового виконання постанови органами ДВС з позивача буде стягнуто подвійний розмір штрафу в сумі 850 грн.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення № ПСІ 851642 від 04 грудня 2014 року була отримана позивачем 04 грудня 2014 року, що підтверджується підписом останнього на її копії. Вказане не заперечувалось позивачем у ході розгляду справи.
ВДАІ з обслуговування м. Комсомольська 23 грудня 2014 року за вих. №842 направлено постанову у справі про адміністративне правопорушення № ПСІ 851642 від 04 грудня 2014 року до ВДВС Комсомольського МУЮ для примусового вико нання рішення, яка отримана адресатом 15 січня 2015 року, згідно даних штампу вхідної кореспонденції. /а.с.20/
Постановою державного виконавця ВДВС Комсомольського МУЮ від 19 січня 2015 року ВП№46069730 було відкрито виконавче провадження щодо виконання постанови ВДАІ з обслуговування м. Комсомольська № ПС1 851642 від 04 грудня 2014 року. /а.с.22/
Вважаючи протиправними дії ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ щодо направлення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.12.2014 для примусового виконання до ВДВС Комсомольського МУЮ, дії державного виконавця ВДВС Комсомольського МУЮ Покидько В.Г. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2015 №46069730, та постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2015 №46069730, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам вищевказаним критеріям, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Частиною 3 статті 299 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
В обґрунтування своїх позовних вимог та посилань щодо протиправності дій відповідачів, ОСОБА_1 наголошував на тому, що штраф у розмірі 425 грн, визначений постановою у справі про адміністративне правопорушення №ПС1 851642 від 04.12.2014, ним сплачено у встановлений законом 15 - денний термін, а саме о 15 год. 53 хв. 19 грудня 2014 року, тобто в останній день встановленого строку. На підтвердження вказаного до матеріалів справи було долучено копію квитанції №109. /а.с.10/
Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних дій, відповідачі, ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ та УДАІ УМВС України у Полтавській області, наголошували на тому, що квитанції про сплату штрафів до ВДАІ не подаються, а відповідні проплати вносяться в базу через банки автоматично. З огляду на вказане, оскільки 19 грудня 2014 року було останнім робочим днем перед вихідними, то станом на 22 грудня 2014 року (понеділок) у відповідачів була відсутня інформація про сплату ОСОБА_1 штрафу в розмірі 425 грн.
Зазначене не було спростовано позивачем у ході розгляду справи та не надано доказів щодо повідомлення ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ про сплату штрафу в розмірі 425 грн у встановлений 15- денний термін.
Враховуючи відкладене, суд дійшов висновку, що ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ було правомірно, обґрунтовано та на підставі закону передано постанову у справі про адміністративне правопорушення №ПС1 851642 від 04.12.2014 для примусового виконання до ВДВС Комсомольського МУЮ, а посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином позовні вимоги про визнання протиправними дій ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ щодо направлення постанови у справі про адміністративне правопорушення від 04.12.2014 для примусового виконання до ВДВС Комсомольського МУЮ є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця ВДВС Комсомольського МУЮ Покидько В.Г. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2015 №46069730, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2015 №46069730, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон №606-XIV).
Приписами статті 1 Закону №606-XIV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно із ч.1 ст. 2 Закону №606-XIV примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч. 1, п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Статтею 19 вище вказаного закону визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Згідно чч. 1, 2 статті 25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 15 січня 2015 до ВДВС Комсомольського МУЮ надійшла постанова у справі про адміністративне правопорушення №ПС1 851642 від 04.12.2014 та заява ВДАІ з обслуговування м. Комсомольськ про прийняття на примусове виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення №ПС1 851642 від 04.12.2014 з вимогою відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання стягнути з правопорушника ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу у сумі 850 грн., у зв'язку з несплатою останнім штрафу в розмірі 425 грн у встановлений законом 15- денний термін з дня отримання постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення №ПС1 851642 від 04.12.2014 не була оскаржена ОСОБА_1 в судовому порядку, набрала законної сили, що не заперечувалось позивачем у ході розгляду справи.
З урахуванням того, що відповідно до приписів статті 25 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо цей документ відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", суд вважає, що отримавши постанову від 04.12.2014 року №ПС1 №851642, яка є виконавчим документом, у державного виконавця були всі підстави для відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, державний виконавець ВДВС Комсомольського МУЮ Покидько В.Г. при винесенні оскаржуваної постанови від 19 січня 2015 року ВП №46069730 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що 05 лютого 2015 року державним виконавцем ВДВС Комсомольського МУЮ було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№46069730 на підставі п.8 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" (повне фактичне виконання виконавчого документа) у зв'язку з наданням ОСОБА_1 копії квитанції №109 від 19 грудня 2014 року про сплату штрафу в розмірі 425 грн.
Таким чином, станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом вказане виконавче провадження було закінчене, а тому, на переконання суду, винесена в його межах постанова від 19 січня 2015 року не порушувала законні права та інтереси позивача.
З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині суд вважає необґрунтованими та безпідставними, тому дійшов висновку про необхідність відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а відтак, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати, понесені позивачем, стягненню на користь останнього не підлягають.
Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Комсомольського міського управління юстиції, відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Комсомольськ Полтавської області, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанови відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.О. Кукоба