10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Шарапа В.М.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
іменем України
"25" лютого 2015 р. Справа № 817/3891/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Охрімчук І.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" грудня 2014 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості ,
Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплаченої пенсії за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року в сумі 14308,04 грн.
Посилалося на те, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Острозькому районі та отримує пенсію за вислугу років у порядку Закону України "Про прокуратуру". У зв'язку із працевлаштуванням пенсіонера, позивачем прийнято розпорядження про перерахунок йому пенсії з 26.05.2014 року, правомірність якого підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили. Вважало, що відповідачу надміру виплачено пенсію за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року в сумі 14308,04 грн., яка в добровільному порядку не відшкодована.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 позивачу - Управлінню Пенсійного фонду України в Острозькому районі у задоволенні адміністративного позову до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить оскаржену постанову скасувати та ухвалити нове рішення.
Відповідно до ст.197 КАСУ справа розглядається в порядку письмового провадження.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Судом першої інстанції встановлено, що з 21.09.2006 року ОСОБА_4 отримував пенсію за вислугу років у порядку статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (а.с. 6-8).
Наказом від 26.05.2014 року №411К ОСОБА_4 призначено на посаду заступника прокурора Черкаського району Черкаської області з 26.05.2014 року (а.с. 11-12).
Листом від 28.05.2014 року ОСОБА_4 повідомив Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі, в якому він перебуває на обліку як пенсіонер, про своє працевлаштування (а.с. 13-16, 39-40).
У зв'язку із працевлаштуванням відповідача, Управлінням Пенсійного фонду України в Острозькому районі прийнято розпорядження від 14.07.2014 року №124548 про перерахунок ОСОБА_4 пенсії, починаючи з 26.05.2014 року (а.с. 54-56).
За даними обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, через працевлаштування відповідача, йому надміру виплачено пенсію за період з 01.05.2014 року по 31.07.2014 року в сумі 14308,04 грн. (а.с. 9-10).
Листом від 05.11.2014 року №2408/04 Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі викликало ОСОБА_4 для вирішення питання про повернення надміру виплаченої суми пенсії (а.с. 17-18, 41).
Суд першої інстанції, посилаючись на приписи ч. 1 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", ч. 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", дійшов висновку, що стягнення з пенсіонера надміру виплаченої йому пенсії можливе виключно за умови існування зловживань з його боку, які призвели до виникнення такої переплати.
Зазначив, що відповідачем своєчасно повідомлено орган Пенсійного фонду України про своє працевлаштування, а тому суд не вбачає у його діях жодних зловживань, які б призвели до виникнення переплати сум пенсії.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити таке.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ та поняття справи адміністративної юрисдикції визначається пунктом 1 частини першої статті 3, статтею 17 КАС України.
Відповідно до положень зазначених норм, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках встановлених Конституцією та законами України. (пункт 1 частина друга статті 17 КАС України).
Виходячи зі змісту вище згаданих норм, необхідними ознаками для розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є безпосереднє зазначення в законі про можливість звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду та наявність публічно-правового спору.
Як убачається з матеріалів справи, УПФ звернулося з вимогою про стягнення надміру виплаченої пенсії, тобто, як вважає судова колегія, спір виник з приводу відшкодування шкоди, адже у разі неповернення зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.
Посилання УПФ на положення частини першої статті 50 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка на основу звернення до суду, є безпідставні, оскільки в даному випадку, має місце не публічно-правовий спір.
З урахуванням зазначених обставин та норм процесуального права, спір, який виник між сторонами, як вважає суд апеляційної інстанції, не належить до юрисдикції адміністративних судів, а може розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 КАС України до справ адміністративної юстиції відносяться лише публічно-правові спори.
Аналогічною є позиція Верховного Суду України.
Відповідно до п. 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства .
Згідно з ч.3 ст.157 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Враховуючи, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства , то має місце підстава для закриття провадження у вказаній справі, а постанову суду першої інстанції слід скасувати.
Апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції задовольняє частково.
Керуючись ст.ст. 157, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "25" грудня 2014 р. скасувати.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Т.В. Іваненко
І.Г. Охрімчук
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Острозькому районі Рівненської області пр-т Незалежності, 9,м. Острог,Рівненська область,35800
3- відповідачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1
- ,