11 лютого 2015 р. Справа №818/136/15
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
16 січня 2015 року позивачка звернулась до суду з позовом, який вона та її представник підтримали в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області (відповідач, УМВС України в Сумській області) від 13 грудня 2014 року № 990 її притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено про неповну службову відповідність.
Цей наказ позивачка вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, зазначаючи, що відповідачем порушений порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, та вказує на відсутність в її діях дисциплінарного проступку. Відмічає, що в наказі не зазначено, в чому саме конкретно полягало порушення нею службової дисципліни, ст.4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. за №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), крім того, вказівка слідчого управління УМВС в Сумській області від 22.01.2014р. №5/501, за невиконання якої застосовано стягнення, не була доведена їй до відома. Просить визнати протиправним та скасувати наказ.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що УМВС України в Сумській області правомірно було прийнято оскаржуваний наказ, оскільки позивачка, не виконавши вказівку слідчого управління УМВС в Сумській області від 22.01.2014р. №5/501, не вжила заходів та не здійснила контроль за наданням підлеглим слідчим спецповідомлення по кримінальному провадженню №12014200440006273 від 10.11.2014р. слідчому СУ УМВС України в Сумській області, чим було допущено порушення службової дисципліни. Просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.
В ході розгляду справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1, з 01.12.2012 року працює на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Сумського міського відділу, має 13 ранг державного службовця (а.с.18).
13 грудня 2014р. начальником УМВС в Сумській області виданий наказ №990 «Про порушення виконавської дисципліни та покарання винних» (а.с.9), яким за порушення службової дисципліни, вимог ст.4 Дисциплінарного статуту, що виразилось у невиконанні вказівки слідчого управління УМВС від 22.01.2014р. №5/501, ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність.
Суд вважає наказ начальника УМВС України в Сумській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулює Закону України «Про державну службу». Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно до ст..9 цього Закону регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Основні обов'язки державного службовця передбачені ст. 10 зазначеного Закону: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
Проведення службового розслідування стосовно державних службовців регулюється Порядком проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року N 950.
Разом з тим, Дисциплінарний статут, на який посилається відповідач в оскаржуваному наказі, визначає сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.
Згідно п.1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. №114, до рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
ОСОБА_1, є державним службовцем 13 рангу, виконує обов'язки начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Сумського міського відділу, та не відноситься до осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. А тому на позивачку, як на державного службовця, не може поширюватись дія Дисциплінарного статуту, відповідно його застосування під час проведення службового розслідування та прийняття оскаржуваного наказу є безпідставним.
Окрім того, суд вважає, що відповідачем не доведений і сам факт вчинення позивачкою порушення службової дисципліни.
Так, згідно п.1.5, п.2.8 Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2012р. №940 «Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України» (далі - Інструкція №940 від 22.10.2012р.) інформування про кримінальні правопорушення та інші події здійснюється виключно через чергові частини. Оперативний черговий опрацьовує отриману під час чергування інформацію про кримінальні правопорушення та інші події і на її основі готує добове зведення, яке надає керівництву міськрайліноргану, зацікавленим структурним підрозділам ОВС та органам прокуратури. При цьому як вбачається з матеріалів справи (а.с. 25,-26,27,28) у відповідності до вказаних вимог наказу, 10.11.2014р. о 19год. 56хв. було підготовлено спецповідомлення та в роздрукованому та електронному вигляді надано до чергової частини СМВ, - в межах години після внесення відомостей до ЄРДР по кримінальному провадженню №12014200440006273, тобто у відповідності до вимог Інструкції №940 від 22.10.2012р.
Що стосується вимоги т.в.о. начальника слідчого управління УМВС від 22.01.2014р. №5/501 (а.с.22), за невиконання якої позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що вона була адресована начальникам слідчих підрозділів міськ- і райвідділів області та вимагала негайно після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, у яких розмір завданої шкоди становить понад 1млн.грн., та подальше закінчення в ньому досудового розслідування, інформувати слідче управління УМВС телефонним, а також електронним зв'язком в формі спецповідомлення із наданням копій витягу з ЄРДР, основних процесуальних документів. Тобто, крім чергових частин, як це передбачено у вказаній вище Інструкції №940 від 22.10.2012р., вказівка вимагала направлення спецповідомлення безпосередньо слідчому управлінню.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що вказівка надходила як до Сумського міського відділу відділу, так і до слідчого відділу Сумського МВ та була доведена до відома позивачки. Копії книг обліку вхідних телеграм і телефонограм (а.с.12-18) таких даних не містять. Висновком службового розслідування, який наданий суду, також не встановлені всі обставини, зокрема в частині щодо ознайомлення позивачки з зазначеною вказівкою. (а.с.36-44).
Частина 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Також згідно із ч.ч.1,2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано вимоги закону про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про державну службу», Порядком проведення службового розслідування, в частині належного проведення службового розслідування. Оскаржуваний наказ стосовно притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності прийнятий протиправно, необґрунтовано, упереджено, не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати наказ начальника УМВС України в Сумській області від 13 грудня 2014 року № 990 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) Л.М. Опімах
Повний текст постанови виготовлений 16 лютого 2015 року.
З оригіналом згідно
Суддя Л.М.Опімах