28 січня 2015 року 810/7180/14
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Березанський завод залізобетонних виробів" з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:
від 08.09.2014 № 0008022202, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 3741,00 грн.;
від 08.09.2014 № 0008032202, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 9270,00 грн.
На підставі вказаних податкових повідомлень-рішень податковий орган застосував до позивача фінансові санкції за порушення вимог пунктів 1 та 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що виявилось у незабезпеченні щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та непроведенні розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій, а також за порушення вимог пунктів 2.6, 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.122004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, що виявилось у неоприбуткуванні в касовій книзі підприємства готівки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення є безпідставними, оскільки твердження посадових осіб контролюючого органу про вчинені правопорушення не відповідають дійсності.
Як зазначив позивач, у період з 01.09.2013 по 19.09.2013 він не мав реєстратора розрахункових операцій у зв'язку з виходом з ладу старого пристрою та його заміною на новий. Однак, у цей період часу він укладав угоди на продаж товару, які оформлював шляхом виписки видаткових накладних. Фактичний відпуск товару та розрахунки за нього відбувались пізніше, після введення в експлуатацію нового реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується документально. Податковий орган не взяв до уваги ці обставини та визнав, що в дні виписки видаткових накладних позивач здійснював розрахункові операції і не забезпечив виконання щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.
З приводу непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій позивач зазначив, що здійснював реалізацію за готівку вершкового масла, розрахункову операцію було проведено через реєстратор розрахункових операцій, але у фіскальному звітному чеку було відображено продаж іншого товару на цю ж суму операцій, оскільки до налаштувань реєстратора розрахункових операцій такий товар як масло вершкове не був унесений до товарів, що перебувають у реалізації, тому було використано інший код товару.
Позивач також стверджував, що під час перевірки посадові особи податкового органу знайшли зіпсований бланк прибуткового касового ордеру та визнали зазначену в ньому суму не оприбуткованими коштами. Позивач пояснив, що після виписки ордеру у покупця не вистачило коштів і він відмовився від покупки. Ордер не був підписаний особами, відповідальними за ведення касового обліку, і був викинутий у смітник, розрахункові операції чи бухгалтерські проводки з цього приводу не здійснювались. Позивач також пояснив, що оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства та відображення розрахункових операцій у бухгалтерському обліку відбуваються послідовно та суцільним порядом. З реквізитами зіпсованого касового ордеру в обліку підприємства відображено іншу прибуткову операцію на підставі іншого прибуткового касового ордеру, який є дійсним і разом з іншими прибутковими касовими документами за цей день відображено у касовій книзі.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.
У призначений для розгляду справи день і час сторони до суду не з'явились: позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника; відповідач до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
За таких обставин суд, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з ухвалою від 28.01.2015 постановив про розгляд справи за відсутності представників сторін у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Приватне акціонерне товариство "Березанський завод залізобетонних виробів" є юридичною особою, що зареєстрована 16.07.1997 (запис про реєстрацію в ЄДР: 1 352 105 0011 000059), перебуває на обліку у Переяслав-Хмельницькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.
У серпні 2014 року посадовими особами Головного управління Міндоходів у Київській області проведено фактичну перевірку господарської одиниці позивача - операційної каси, що розташована за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Маяковського, 40 (акт перевірки від 13.08.2014 № 000802).
Як убачається з акта перевірки, посадові особи контролюючого органу дійшли висновку, що позивач в одинадцяти випадках не забезпечив виконання щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (Z-звітів) та їх зберігання у книзі обліку розрахункових операцій.
Посадовими особами контролюючого органу також встановлено, що позивач підставі видаткової накладної від 01.07.2013 ВН №БЗ-0000594 здійснив реалізацію масла вершкового на суму 641,56 грн. за готівкові кошти, але розрахункову операцію не провів через реєстратор розрахункових операцій.
В акті перевірки також відображено, що позивач не забезпечив оприбуткування в касі підприємства (касовій книзі) готівкових коштів у сумі 1854,00 грн., одержаних згідно з прибутковим касовим ордером від 02.08.2014 № 711.
За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 1, 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пунктів 2.6, 3.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12. 2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, у зв'язку з чим Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області прийнято два податкових повідомлення-рішення, а саме:
від 08.09.2014 № 0008022202, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції на загальну суму 3741,00 грн., з яких: 3740,00 грн. - за незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (за одинадцять випадків); 1,00 грн. - за непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій;
від 08.09.2014 № 0008032202, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 9270,00 грн. (за неоприбуткування в касовій книзі підприємства готівки у сумі 1854,00 грн.)
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг податкове повідомлення-рішення залишено без змін рішення, а скарги - без задоволення.
У подальшому позивач звернувся до суду з цим позовом.
З приводу незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (11 випадків) судом встановлено наступне.
Згідно з наказом керівника позивача від 02.09.2013 № 23 у зв'язку з оформленням нового касового апарату і дозвільних документів на нього позивач тимчасово призупинив відпуск сипучих матеріалів у зв'язку з неможливістю оформлення розрахункових операцій через РРО.
Позивач відновив розрахункові операції з 19.09.2013 згідно з наказом керівника позивача від 19.09.2013 № 24, адже оформлення нового касового апарату і дозвільних документів було завершено.
Отже, у період з 02.09.2013 по 19.09.2013 (11 робочих днів) у позивача був відсутній реєстратор розрахункових операцій, таким чином, позивач за жодних обставин не міг здійснювати розрахункові операції через РРО та виконувати на реєстраторі розрахункових операцій щоденний друк фіскальних звітних чеків, навіть з нульовими показниками.
Однак, як з'ясувалось, у період з 02.09.2013 по 19.09.2013 позивач здійснив оформлення 7 видаткових накладних на реалізацію покупцям сипучих матеріалів (піску та щебеню).
Як вже зазначалось, позивач пояснив суду, що видатковими накладними лише оформлювалась угода між покупцем і продавцем на реалізацію сипучих матеріалів (піску та щебеню). Фактичний відпуск товару та одержання за нього коштів здійснювались упродовж дня 19.09.2013 із застосуванням РРО.
Так, згідно з даними Z-звіту за 19.09.2013 сім розрахункових операцій в оплату за сипучі матеріали (пісок та щебінь) на суми, що відповідають видатковим накладним, проведено через реєстратор розрахункових операцій упродовж дня 19.09.2013 на загальну суму розрахункових операцій 64914,58 грн., у тому числі ПДВ - 1081,93 грн., у Книзі обліку розрахункових операцій вчинено відповідний запис.
На підставі даних журналу реєстрації пропусків виїзду автотранспорту за 2013 рік судом встановлено, що вивезення піску та щебеню на підставі семи видаткових накладних відбувалось також упродовж дня 19.09.2013.
Таким чином, суд встановив, що позивач незабезпечив щоденний друк на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків у період з 02.09.2013 по 19.09.2013 (11 робочих днів) з об'єктивних причин, факт відсутності (не роботи) РРО підтверджується документально. Водночас, твердження посадових осіб контролюючого органу, що у цей час позивач здійснював розрахункові операції без застосування РРО, не відповідають дійсності, адже жодних розрахункових операцій у цей період не здійснювалось.
З приводу непроведення позивачем розрахункової операції на повну суму покупки (641,56 грн.) через реєстратор розрахункових операцій суд встановив наступне.
Згідно з даними видаткової накладної від 01.07.2013 № БЗ-0000594 позивач здійснив реалізацію масла вершкового на суму 641,56 грн.
Як убачається з фіскального звітного чеку (Z-звіту) за 01.07.2013, у цей день через реєстратор розрахункових операцій проведено розрахункову операцію за продаж товару (кутик 160,390х4) на суму 641,56 грн.
Позивач стверджував, що розрахункову операцію проведено через РРО, а невідповідність у назві товару позивач пояснив тим, що назва і ціна масла не були запрограмовані в РРО, тому на цю суму було пробито товар під іншою назвою.
З приводу неоприбуткування в касовій книзі підприємства готівки на загальну суму 1854,00 грн. суд встановив наступне.
Твердження податкового органу пов'язуються з фактом виявлення під час перевірки прибуткового касового ордеру від 02.08.2014 № 711 на суму 1854,00 грн. Вказані кошти, на думку посадових осіб контролюючого органу, не були оприбутковані у касі підприємства.
Як вже зазначалось, позивач пояснив, що під час перевірки посадові особи податкового органу знайшли зіпсований бланк прибуткового касового ордеру № 711, на якому був відсутній підпис головного бухгалтера. З реквізитами зіпсованого касового ордеру в обліку підприємства відображено іншу прибуткову операцію на підставі іншого прибуткового касового ордеру, який є дійсним і разом з іншими прибутковими касовими документами за цей день відображено у касовій книзі.
Жодних доказів надходження готівки на суму 1854,00 грн. на підставі прибуткового касового ордеру з реквізитами від 02.08.2014 № 711 відповідач суду не надав.
Водночас, позивач представив суду копію прибуткового касового ордеру від 02.08.2014 № 711 , на підставі якого в касу підприємства оприбутковано готівку на суму 26034,00 грн., кошти прийнято від гр. ОСОБА_1 згідно з видатковою накладною від 01.08.2014 № БЗ-0000751.
Прибутковий касовий ордер на цю суму операції, разом з іншими прибутковими касовими ордерами за цей день, оприбутковано в журналі реєстрації прибуткових ордерів.
Таким чином, враховуючи наявну в матеріалах справи копію прибуткового касового ордеру від 01.08.2014 № 711 на суму готівки 26034,00 грн., одержаної від від гр. ОСОБА_1, а також послідовні дані бухгалтерського обліку позивача, зокрема, журналу реєстрації прибуткових ордерів, суд дійшов висновку, що твердження позивача є правдивими, а висновки посадових осіб контролюючого органу є такими, що не відповідають дійсності.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно з пунктом 1 статті 3 вказаного Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
У разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 гривні, якщо порушення вчинено вперше (пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР).
Із змісту положень пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР убачається, що розрахункові операцію мають проводитись через РРО, переведений у фіскальний режим роботи.
Статтею 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що фіскальний режим роботи - це режим роботи опломбованого належним чином реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій. У свою чергу, фіскальні функції - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).
Таким чином, вимоги пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР стосуються забезпечення суб'єктами господарювання виконання фіскальної функції при здійсненні розрахункових операцій, тобто, при фіксації інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі.
Це означає, що помилка в назві товару, якої припустився позивач при реалізації масла вершкового, за умови що інформацію про надходження готівкових коштів відображено у фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій, жодним чином не призвела до порушення виконання фіскальної функції та фіскального режиму роботи, а отже - й не призвела до порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Таким чином, застосування до позивача штрафних фінансових санкцій на суму 1,00 грн. за порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 08.09.2014 № 0008022202 в цій частині підлягає скасуванню.
Щодо незабезпечення щоденного друку на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 9 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Суд зазначає, що у дні, коли суб'єкт господарювання здійснює торговельну діяльність (робочі дні), реєстратор розрахункових операцій повинен бути в увімкненому стані і роздрукування фіскального звітного чеку є обов'язковим. Якщо суб'єкт господарювання не здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові дні, ремонт на господарській одиниці, тощо), що підтверджується відповідним наказом керівника платника податків, розрахункові операції не здійснюються, реєстратор розрахункових операцій знаходиться у непрацюючому стані, тому роздрукування фіскального звітного чеку у такі дні не є обов'язковим.
У справі, що розглядалась, судом встановлено, що позивач не забезпечив щоденний друк на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків з об'єктивних причин, адже відбувалась заміна реєстратора розрахункових операцій і оформлення відповідних дозвільних документів, розрахункові операції у цей період позивачем не здійснювались. Ці обставини підтверджуються документально.
Таким чином, суд дійшов висновку, що застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 3740,00 грн. за порушення вимог пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення від 08.09.2014 № 0008022202 в цій частині підлягає скасуванню.
Щодо неоприбуткування в касовій книзі підприємства готівки на суму 1854,00 грн. суд зазначає наступне.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 №40/10320 (далі - Положення).
Відповідно до пунктів 2.2, 2.6 Положення підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Згідно з абзацом двадцять четвертим пункту 1.2 Положення оприбуткуванням готівки є здійснення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" в разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, а саме: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
У справі, що розглядалась, судом встановлено, що твердження податкового органу про неоприбуткування позивачем у касі підприємства готівки на суму 1854,00 грн. не відповідають дійсності і спростовуються наявними у справі доказами.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 08.09.2014 № 0008032202, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 9270,00 грн., підлягає скасуванню як безпідставне.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, а саме:
від 08.09.2014 № 0008022202, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 3741,00 грн.;
від 08.09.2014 № 0008032202, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 9270,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Березанський завод залізобетонних виробів" судові витрати у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Волков А.С.