про залишення позовної заяви без розгляду
23 лютого 2015 року 810/674/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильської АЕС» до Державної податкової інспекції в місті Славутичі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильської АЕС» з позовом до Державної податкової інспекції в місті Славутичі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення про застосування штрафних санкцій і нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску від 29.08.2014 № 0004001700
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Строк в один місяць, у даній категорії справ, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.
Крім того, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд скасувати рішення Державної податкової інспекції в місті Славутичі Головного управління ДФС у Київській області від 29.08.2014 № 0004001700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Спірне рішення є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, а відтак, воно може бути оскаржено до суду в межах встановленого частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України місячного строку.
В адміністративному позові позивач просить суд поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
В огрунтування доводів щодо пропуску строку на звернення до суду позивач зазначає, що за збігом обставин, як то отримання рішення Державної фіскальної служби України від 26.11.2014 №7472/6/99-9910-01-07-15 в останньому місяці року, коли значно активізується робота з контролюючими органами, зростають трудовитрати у зв'язку з підготовкою та поданням річної звітності по всіх напрямках діяльності, а також велика кількість святкових (неробочих) днів у наступному місяці, позивачем пропущено місячний строк для звернення до суду щодо скарження рішення суб'єкта владних повноважень. Крім того, на думку позивача, пропуск строку є незначним.
Розглянувши доводи позивача, що поновлення строку на звернення до суду, суд дійшов висновку, що підстави для повнолення строку на звернення до суду відстуні, а строк пропущений позивачем за відсутності поважних причин, з огляду на таке.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржив рішення від 29.08.2014 № 0004001700 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску" до Головного управління Міндоходів у Київській області, а у подальшому, до Державної фіскальної служби України.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.11.2014 № 7472/6/99-99-10-01-07-15 рішення від 29.08.2014 № 0004001700 залишено змін, а скаргу ДСП "Чорнобильська АЕС" без задоволення.
Вказане рішення Державної фіскальної служби України отримано позивачем 01.12.2014, про що свідчать дані штампу реєстрації № 834/55-14 від 01.12.2014 на копії цього рішення.
Водночас, зі штампу на копії конверта, в якому позовна заява надійшла до суду вбачається, що з позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 16.02.2015, тобто, із пропуском встановленого місячного терміну на звернення.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення певної дії.
Водночас, активізація роботи з контролюючими органами, зростання трудовитрат у зв'язку з підготовкою та поданням річної звітності по всіх напрямках діяльності, а також велика кількість святкових (неробочих) днів у наступному місяці не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду, оскільки за своїм змістом, вони не є об'єктивно непереборними або такими, що пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення певної дії. Крім того, термін пропуску строку на зверненя до суду не є незначним, як зазначає позивач у позові, оскільки складає більше ніж два місяці.
Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Таким чином, оскільки наведені у позові причини щодо пропуску строку на звернення до суду взагалі не є поважними, і при цьому будь-яких інших істотних і вагомих причин пропуску строку на звернення до суду, які б непереборно перешкоджали позивачу його зверненню або надавали б суду підстави обчислювати даний строк від іншої дати, як позовна заява так і додані до неї матеріали не містять, дана позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
З огляду на зазначене, беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням місячного строку на звернення до суду, оскільки належних і допустимих доказів, які б надавали суду підстави визнати поважними причини неможливості позивача звернутись до суду із даним позовом протягом місяця до позовної заяви не додано, керуючись статтею 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильської АЕС» до Державної податкової інспекції в місті Славутичі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення, - залишити без розгляду.
2. Повернути Державному спеціалізованому підприємству «Чорнобильської АЕС» з Державного бюджету України судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесять сім) грн. 20 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення від 12.02.2015 № 3.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панова Г.В.