Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" лютого 2015 р.Справа № 922/492/15
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯ", м.Харків,
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків,
про стягнення 14305,31 грн.
за участю представників:
позивача - Могільовкіної І.В. (довіреність № 1 від 17.12.2014р.);
відповідача - не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЯ", м.Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків, заборгованості за Договором оренди № 23 від 15.10.2012р. у загальному розмірі 14305,31 грн., у тому числі: 12507,34 грн. основного боргу; 1612,93 грн. пені та 185,04 грн. штрафних санкцій. Витрати з оплати судового збору в сумі 1827,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2015р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/492/15 та розгляд справи призначено на 10.02.2015р. о 12:20 год.
Ухвалою господарського суду від 10.02.2015р. розгляд справи було відкладено на 23.02.2015р. о 12:00 год.
20.02.2015р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, а саме: копії Статуту ТОВ "СВЯ"; копій виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача; копії Протоколу № 1 загальних зборів ТОВ "СВЯ" від 28.02.2014р.; копії наказу № 8 від 03.03.2014р.; копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 13.02.2015р.; довідки про банківські рахунки позивача; письмових пояснень щодо розрахунку загальної заборгованості відповідача.
Надані позивачем документи були долучені судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні, яке відбулося 23.02.2015р., представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Копія ухвали про порушення провадження у справі, надіслана на адресу ФОП ОСОБА_1: АДРЕСА_1 (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), повернута до господарського суду за закінченням терміну зберігання. Доказів отримання відповідачем копії ухвали про відкладення розгляду справи від 10.02.2015р. на час даного судового засідання до суду не надійшло.
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (за місцезнаходженням згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), проте не скористався наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України правами на участь у судовому засіданні, а також не надав суду жодного доказу в обґрунтування заперечень проти позову або на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
15.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВЯ" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) було укладено Договір оренди № 23, згідно п. 1.1. якого, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове користування приміщення, розташовані в АДРЕСА_2, загальною площею 37,30 кв.м., згідно Специфікації № 1 (Додаток № 1 до даного Договору).
Факт передачі предмету оренди позивачем відповідачу підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі приміщення від 01.11.2012р.
За умовами п.п. 5.1, 5.2. Договору оренди, розмір орендної плати було встановлено за згодою сторін в розмірі 3730,00 грн. щомісячно, яку відповідач повинен сплачувати попередньо з 1 по 5 число кожного місяця.
Згідно умов Договору оренди, між позивачем та відповідачем щомісячно підписувались акти виконаних робіт.
15.04.2013р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору оренди № 23 від 25.10.2012р., якою було змінено п.п. 1.1.1. Договору оренди, а саме: зменшено загальну площу приміщення до 20,00 кв.м., а також змінено п. 5.1. Договору оренди, а саме зменшено суму орендної плати до 2000,00 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору оренди, строк дії даного Договору встановлено до 31.12.2013р.
01.07.2013р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору № 23 від 25.10.2012р., якою сторони розірвали Договір оренди з 01.07.2013р.
Загальна сума орендної плати, яка підлягала до сплати відповідачем за весь період дії Договору оренди складає 25457,34 грн.
Згідно п. 6.2.1. Договору оренди, відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати всі платежі, передбачені Договором оренди.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач систематично порушував прийняті на себе договірні зобов'язання.
Так, за період дії Договору оренди відповідачем було здійснено наступні платежі за використанні приміщення:
- 07.02.2013р. - на суму 3000,00 грн.;
- 02.04.2013р. - на суму 3000,00 грн.;
- 01.07.2013р. - на суму 2000,00 грн.;
- 30.09.2013р. - на суму 4 950,00 грн.
Всього - на суму 12950,00 грн.
Таким чином, станом на 20.01.2015р. заборгованість відповідача перед позивачем за Договором оренди № 23 від 15.10.2012р. склала 12507,34 грн.
19.07.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою про негайне погашення існуючої заборгованості та попередив, що у випадку невиконання зобов'язань, позивач має намір звернутись до суду за захистом своїх законних прав. Зазначену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно п. 8.2. Договору оренди, своєчасно не перерахована або перерахована не в повному обсязі орендна плата стягується за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення (включаючи день оплати), але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно частини 2 зазначеної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 1612,93 грн. пені, 185,04 грн. - 3% річних законними та обґрунтованими.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 14305,31 грн., у тому числі: 12507,34 грн. основного боргу, 1612,93 грн. пені, 185,04 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯ" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЯ" (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 32, оф. 507; код ЄДРПОУ: 32174227; р/р 26006962507275 у відділенні № 2 філії ПАТ "ПУМБ" м.Харків, МФО 334851, код ЄДРПОУ: 14282829) - заборгованість за Договором оренди № 23 від 15.10.2012р. у розмірі 12507,34 грн.; пеню в розмірі 1612,93 грн.; штрафні санкції у розмірі 185,04 грн. (всього - 14305,31 грн.), а також витрати з оплати судового збору в розмірі 1827,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 26.02.2015 р.
Суддя Н.М. Кухар