24 лютого 2015 р. Справа № 902/1811/14
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засідання справу
за позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці
(21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87)
до: Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою
відповідальністю "Сова - ЛТД"
(21100, м. Вінниця, вул. Стахурського, 6, кв. 98)
про стягнення 5625,32 грн.
при секретарі судового засідання Солоненко Т.В.
за участю представників сторін :
позивача: Ткачук О.С. за довіреністю № 39 від 08.01.2015 року
відповідача: Васкевич Р.І. керівник.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Вінниці звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Сова" ЛТД" на користь держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці 4349,66 грн. плати за фактичне користування майном на 1275,66 грн. компенсації земельного податку.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.12.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1811/14 з призначенням до розгляду на 20.01.2014 року.
Ухвалою суду від 20.01.2015 року розгляд справи відкладено на 19.02.2015 року з підстав відсутності в матеріалах справи доказів необхідних для вирішення спору в даній справі.
В судовому засіданні 19.02.2015 року, за клопотанням представника відповідача, судом оголошено перерву до 24.02.2015 року.
24.02.2015 року до суду надійшла заява (вх. номер суду 06-52/1686/15 від 24.02.2015 року) про уточнення позовних вимог за підписом представника позивача за довіреністю Ткачук О.С. В прохальній частині поданої заяви останній просить стягнути з відповідача 4349,66 грн. неустойки за фактичне користування майном та 1275,66 грн. компенсації земельного податку. При цьому останній посилається на положення статей 759 та 785 Цивільного кодексу України.
Беручи до уваги зазначене, суд зважає на наступне.
У п. 3.11. постанови № 18 від 26.12.2011 року " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вищий господарський суд України зазначив, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як, - подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.
Зі змісту наведеної заяви вбачається, що представником позивача фактично змінено підстави та предмет позову.
За змістом п. 3.12. постанови № 18 від 26.12.2011 року " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Вищого господарського суду України, право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.
За приписами ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Згідно п.2,3 ст.28 ГПК України, керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Заява про уточнення позовних вимог подана представником позивача Ткачук О.С. за відсутності у нього відповідних повноважень, оскільки довіреністю № 39 від 08.01.2015 року представнику Ткачук О.С. не надано право на зміну підстав чи предмету позову.
Крім того, дана заява не містить доказів направлення її копії відповідачеві, що є порушенням ст. 56 ГПК України, та у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 63 цього Кодексу, підставою для повернення без розгляду.
Одночасно суд зазначає, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
За таких обставин, заява про уточнення позовних вимог (вх. номер суду 06-52/1686/15 від 24.02.2015 року) підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись п.п.1. 6 ч. 1 ст. 63, ст.ст. 22, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву (вх. номер суду 06-52/1686/15 від 24.02.2015 року) про уточнення позовних вимог повернути позивачу без розгляду.
2. Копію заяви (вх. номер суду 06-52/1686/15 від 24.02.2015 року) долучити до матеріалів справи.
3. Копію ухвали направити сторонам у справі рекомендованим листом.
Суддя Матвійчук В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 87)
3 - відповідачу (21100, м. Вінниця, вул. Стахурського, 6, кв. 98)