23.02.2015 року Справа № 904/2433/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Широбокова Л.П. (доповідач)
суддів Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.
при секретарі судового засідання Герун Т.О.
за участю представників сторін:
від ДВС: Кравченко О.І., передставник, довіреність №3-14/41/1385 від 29.12.14;
від відповідача: Шлаган М.М., представник, довіреність №22 від 14.01.14;
представник позивача у судове засіданні не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Нікопольського коммунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" та Державної виконавчої служби України, м. Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі №904/2433/14
за скаргою: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна
акціонерна компанія "Нафтогаз Україна", м. Київ
до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго",
м. Нікополь Дніпропетровської області
про стягнення 14 506 549,28 грн, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі №904/2433/14 (суддя Турчин С.О.) скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" (надалі позивач) задоволено.
Визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 03.10.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП № 44282254 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2014р. у справі №904/2433/14.
Визнано незаконною постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 03.10.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП №44282254 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2014р. у справі №904/2433/14.
Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України поновити виконавче провадження ВП №44282254, про що винести відповідну постанову.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" (надалі відповідач) та Державна виконавча служба України (надалі ДВС) звернулись з апеляційними скаргами, в яких просять ухвалу суду скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального права, у задоволенні скарги на дії ДВС відмовити, постанову ДВС від 03.10.2014р. про зупинення виконавчого провадження №44282254 з примусового виконання наказу від 16.06.2014р. у справі №904/2433/14 залишити в силі. В обґрунтування апеляційних скарг посилаються на те, що достатньою та необхідною умовою для зупинення виконавчого провадження є факт внесення підприємства до відповідного Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (надалі Закону №2711); при цьому зупинення виконавчого провадження не ставиться в залежність від часу виникнення заборгованості внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. Зазначили, що стягнута за рішенням суду від 16.06.2014р. заборгованість за природний газ та нараховані на неї пеня, штраф, інфляційні втрати та 3% річних не підпадають під жодний вид заборгованості з визначеного абз. 6 п. 3.7. ст. 3 Закону №2711 переліку. Вважають, що до закінчення дії терміну процедури погашення заборгованості (01.01.2016р) відповідно до Закону №2711 у державного виконавця відсутні підстави для поновлення виконавчого провадження та вжиття до Відповідача заходів з примусового виконання наказу суду від 16.06.2014р. у справі № 904/2433/14.
Позивач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що оскільки заборгованість виникла після 01.01.2013р., то ця заборгованість не приймає участі у процедурі погашення відповідно до Закону №2711, а отже виконавче провадження зупиненню не підлягає. Вважає, що ухвала, винесена судом, є законною та обґрунтованою, а доводи скаржників безпідставними. Просив ухвалу суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, не зважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників ДВС та Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом при розгляді справи встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014р. (суддя Турчин С.О.) позовні вимоги було задоволено та стягнуто з Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" 13 175 305,90 грн основної заборгованості, 296215,27 грн - 3% річних, 160434,08 грн - інфляційних втрат, 874594,03 грн - пені, 73080,00 грн - витрат по сплаті судового збору.
На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2014р. видано наказ від 16.06.2014р.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кеди М.В. від 08.08.2014р відкрито виконавче провадження ВП №44282254 з виконання наказу №904/2433/14 від 16.06.2014р.
На підставі заяви боржника Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" від 17.09.2014р. (надалі - Відповідач) та наданої ним виписки з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" №107/159 від 17.09.2014р., виданої ДП "Енергоринок", виконавче провадження було зупинено на підставі п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" до 01.01.2016р., про що винесено Постанову від 03.10.2014р.
Не погодившись із зазначеною постановою, Позивач 16.10.2014р. звернувся зі скаргою, в якій просив визнати дії державного виконавця з приводу винесення постанови від 03.10.2014р. та саму постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №44282254 від 03.10.2014р. незаконними, зобов'язати ДВС поновити виконавче провадження. Враховуючи вимоги ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» скарга подана вчасно (десятиденний строк на подачу скарги відраховується від дня отримання оскаржуваної Позивачем постанови та пропущений не був, а.с. 98, т.1 - відбиток штрих-коду пошти).
В обґрунтування заявленої скарги на дії ДВС Позивач зазначив, що оскільки предметом позову у справі №904/2433/14 було стягнення суми боргу, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасне проведення Відповідачем розрахунків за природний газ, отриманий у січні - квітні та жовтні - грудні 2013 року, прострочення зобов'язання по оплаті якого виникло у Відповідача з 14.02.2013р., то дія Закону України №2711 не поширюється на відносини сторін у справі №904/2433/14 та державний виконавець незаконно виніс постанову про зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно положень ч.1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
При цьому, статтями 6 та 11 згаданого Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановлених виконавчим документом і цим Законом.
За приписами ст. 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" сферою дії вказаного Закону є відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - ПЕК). Дія цього Закону поширюється на підприємства ПЕК, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Підпунктом 3.7 ст. 3 Закону України №2711 передбачено, що на строк участі підприємства ПЕК у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі» строк дії процедури погашення заборгованості ПЕК продовжено до 01.01.2016р.
Водночас, згідно п. 15 ст. 37 та ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства ПЕК до Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України №2711 до закінчення строку дії такої процедури.
Положенням пункту 15 частини першої статті 37 у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України №2711 від 23.06.2005р. дано офіційне тлумачення Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012р. N18-рп/2012, згідно якого обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
За змістом вказаного Конституційного Рішення, положення Закону України №2711 не регулюють правовідносини стосовно погашення заборгованості, не визначеної у пункті 1.4 статті 1 Закону.
Згідно Виписки з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України №2711 Відповідач на підставі наказу Мінпаливенерго України від 10.11.2005р. №568 внесений до вказаного Реєстру. Дата внесення - 28.11.2005р. (а.с. 172-174).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №904/2433/14 було стягнення боргу за поставлений Позивачем природний газ у січні - квітні, жовтні - грудні 2013р. по договору №13/2303-БО-З/ПТ від 21.12.2012р. купівлі - продажу природного газу.
Відповідно до п.6.1 договору, природний газ має бути оплачений до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Таким чином, заборгованість за визначений у справі №904/2433/14 період виникла за неповні розрахунки за енергоносії з 14.02.2013р., а отже дія ст. 3 Закону України №2711 не розповсюджуються на відносини сторін у справі №904/2433/14, оскільки підпунктом 3.7 ст. 3 Закону України №2711 прямо (імперативно) визначений час виникнення заборгованості, щодо якої підлягає зупиненню виконавче провадження (до 01.01.2013р).
Крім того, слід зазначити, що наказ господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2014р. у справі №904/2433/14 не місить посилань за який період стягується заборгованість та за якими саме зобов'язаннями вона виникла, оскільки законодавством не передбачено внесення таких відомостей до наказу суду.
Відтак, приймаючи рішення про зупинення спірного виконавчого провадження, державний виконавець, принаймі, повинен був з'ясувати, що вказана заборгованість стосується саме енергоносіїв та виникла за період, визначений у Законі України №2711, для цього витребувати у сторін або у суду копію рішення у справі.
Вказаного державним виконавцем не було здійснено, що призвело, на думку суду, до безпідставного зупинення виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, державним виконавцем безпідставно було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 03.10.2014р. Така постанова правомірно визнана судом першої інстанції незаконною, як і дії ДВС щодо її винесення, зобов'язано поновити виконавче провадження ВП № 44282254. Підстав для скасування чи зміни ухвали суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області без змін.
Судові витрати по апеляційним скаргам покласти на скаржників.
Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Нікопольського коммунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" та Державної виконавчої служби України, м. Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі №904/2433/14 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2014р. у справі № 904/2433/14 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.
Повний текст постанови складений 26.02.2015р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя Е.В. Орєшкіна
Суддя В.В. Прудніков