про повернення зустрічної позовної заяви
25.02.15р. Справа № 904/924/15
Суддя господарського суду Крижний О.М., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сетав Стальсервіс", м. Дніпропетровськ
про розірвання договору поставки № КЗГО/384-14П від 24.10.2014 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сетав Стальсервіс" звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на свою користь основний борг у розмірі 25 410,00 грн., пеню у розмірі 376,06 грн., 3% річних у розмірі 77,27 грн. та втрати від інфляції у розмірі 787,71 грн., загалом на суму 26 651,04 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором (на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів) № КЗГО/384-14П від 24.10.2014 року щодо оплати поставлених позивачем відповідачу ресурсів, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість та відповідно нараховані штрафні санкції та втрати від інфляції у загальній сумі 26 651,04 грн.
24.02.2015 року Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" звернулось до господарського суду із зустрічним позовом, у якому просить розірвати договір поставки № КЗГО/384-14П від 24.10.2014 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Сетав Стальсервіс".
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
Зустрічна позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
1) До позовної заяви не додано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні зустрічної позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Криворізький завод гірничого обладнання" просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі №
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір" дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону (пункт 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року).
Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач взагалі не зазначає наявність обставин, які б свідчили про неможливість або утруднення здійснення оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
2) Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Заявник звернувся до суду з вимогами про визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно та зобов'язання Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області провести реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Таким чином, позовна заява містить вимогу майнового характеру (визнання права власності) та дві вимоги немайнового характеру.
Однак, як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви, заявник не надав жодних доказів сплати судового збору.
2) Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Однак, з доданого до зустрічного позову опису вкладення до цінного листа вбачається, що на адресу відповідача направлені не всі додані до зустрічного позову матеріали, направлено лише зустрічну позовну заяву та довіреність, у той час як зустрічний позов, окрім довіреності, містить інші 8 додатків, які не направлені на адресу відповідача.
З цього приводу суд зазначає, що позивач користується ст.56 ГПК України у редакції, що не є чинною.
Так, дійсно, ст.56 Господарського процесуального кодексу України мала наступну редакцію: "Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає".
Однак Законом України № 3382-VI від 19 травня 2011 року "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" встановлено обов'язок позивача надсилати копії всіх доданих до позовної заяви документів.
З урахуванням змін згідно із Законом України №5288-VI від 18 вересня 2012 року ч.1ст.56 ГПК України викладена у наступній редакції: "Позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення".
Пунктом 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Отже, за змістом наведених положень законодавства позивач при подачі позову зобов'язаний надіслати відповідачу додані до позову документи в незалежності від того, чи має їх відповідач.
Також суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Національним законодавством України (ст. 56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.
Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, оцінка судом виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, п.п. 4, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути зустрічну позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток:
- зустрічна позовна заява з додатками на 23-х аркушах.
Суддя О.М. Крижний