26 лютого 2015 рокусправа № 804/15290/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брокер Сервіс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокер Сервіс» (далі - ТОВ «Брокер Сервіс») звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0002411502 від 30.04.2013 року (форми «Р»), яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Брокер Сервіс» за платежем: ПДВ із вироблених на Україні товарів (робіт, послуг) на суму 45 270,08 грн., з яких 36 216,06 грн. - за основним платежем, 9 054,02 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №0002411502 від 30.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 45 270, 08 грн., з яких 36 216,06 грн. - за основним платежем, 9 054,02 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Брокер Сервіс» зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська як платник податку на додану вартість.
ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби (правонаступником якої є відповідач) 04.04.2013 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «Брокер Сервіс» у податковій звітності з ПДВ за лютий 2013 року, за результатами якої складено акт № 1119/153/36839278 від 04.04.2013 року. Відповідно до акту встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки позивачем сформовано податковий кредит на підставі виписаних контрагентом ТОВ «Укрространсойл» податкових накладних № 10, 11 від 30.11.2012 року, які згідно бази даних Єдиного реєстру податкових накладних «Укрространсойл» не зареєстровані, у зв'язку з чим зроблено висновок про завищення ТОВ «Брокер Сервіс» податкового кредиту, що призвело до заниження суми, що підлягала по сплаті з ПДВ.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0002411502 від 30.04.2013 року форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму на 45 270 грн. 08 коп., з яких 36 216,06 грн. - за основним платежем, 9 054,02 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погодившись з рішенням податкового органу позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
Скарга на зазначене податкове повідомлення-рішення №0002411502 від 30.04.2013 року залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.
Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1333/20071 від 22.11.2011 року (далі - Наказ № 1492).
Відповідно п. 14 Наказу № 1492 заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) є додатком 8 до податкової декларації з ПДВ. Форма заяви згідно Наказу № 1492 передбачає зазначення платником інформації щодо кількості аркушів наданих первинних документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Таким чином платники ПДВ, що подають податкову звітність в електронній формі, копії документів відповідно вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України надають окремо в порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді з дотриманням граничних термінів подання податкової звітності.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно показників податкової декларації з ПДВ, додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" та Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2013 року позивачем до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 36 216 грн. 06 коп. по податковим накладним № 10,11 від 30.11.2012 року по контрагенту ТОВ «Укрространсойл», який є платником ПДВ та продавцем товару.
До декларації з ПДВ позивачем надано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (додаток 8), в якій зазначено про порушення ТОВ «Укрространсойл» порядку реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 36 216 грн. 06 коп. в ЄРПН.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач надіслав на адресу податкового органу копії первинних та розрахункових документів по контрагенту ТОВ «Укрространсойл» згідно додатка №8 податкової декларації за лютий 2013 року щодо порушення порядку реєстрації в ЄРПН, та зазначені документи були в розпорядженні податкового органу на час перевірки.
Викладене свідчить, що на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту ТОВ Брокер Сервіс» були підтверджені зазначеними п. 201.10 ст. 201 ПК України документами, а тому висновки податкового органу щодо завищення бюджетного відшкодування за лютий 2013 року з ПДВ згідно податкового повідомлення - рішення форми "Р" №0002411502 від 30.04.2013 року в сумі основного платежу 36 216,06 грн., є неправомірними.
Неправомірність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування штрафних санкцій у розмірі 9 054,02 грн.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є обґрунтованим та вірним.
Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.
Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова