19 лютого 2015 рокусправа № 804/8994/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.
за участю:
представників позивача: Руденко Є.Д.,
представника відповідача: Курпай Г.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі №804/8994/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» до державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
02 липня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «В-4» №0002322205 від 19.06.2014 року, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Акту №1148/2204/37989494 від 30.05.2014 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31540381 грн. по податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що порушення, яке покладене податковим органом в основу акту перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення не відповідає дійсним обставинам справи. Так, податковим органом під час перевірки встановлено, що позивачем при заповнення декларації з ПДВ за березень 2014 року не враховано результати позапланової перевірки позивача, за наслідками якої складено податкове повідомлення - рішення про зменшення суми від'ємного значення, що враховується при визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість. Однак, позивач вважає такі висновки податкового органу безпідставними, з огляду на те, що податкове повідомлення - рішення за наслідками позапланової перевірки про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість не набуло статусу узгодженого оскільки знаходиться в процедурі судового оскарження, у зв'язку з чим, підстави для його врахування при заповненні податкової декларації за березень 2013 року були відсутні.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0002322205 від 19.06.2014 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція в Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення вимог норм процесуального та матеріального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем протиправно не було враховано при заповненні декларації з податку на додану вартість податкове повідомлення - рішення, яким ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість. Зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, податковим органом відразу відображається в особовій картці платника податків, у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, у зв'язку з чим, підстави для додаткового узгодження даного податкового повідомлення - рішення відсутні, тобто зменшення від'ємного значення з податкових зобов'язань повинне бути відображено позивачем в п. 21.3 декларації без будь-яких узгоджень за наслідками адміністративного та судового оскарження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 травня 2014 року посадовими особами ДПІ в Кіровському районі м.Дніпропетровська було проведено камеральну перевірку даних, щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІ УКРАЇНА», за результатами якої складено акт№1148/2204/37989494 від 30.05.2014 року.
За наслідками перевірки встановлено порушення пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, за наслідками чого зменшенню підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року по ТОВ «КАРІ УКРАЇНА».
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «В4» №0002322205 від 19.06.2014 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 31540381 грн..
Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення форми «В4» №0002322205 від 19.06.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки прийняте у відношенні позивача податкове повідомлення - рішення про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість, яке підлягає включенню до податкової звітності після бюджетного відшкодування не є узгодженим, то відображення суми від'ємного значення у повному обсязі в декларації ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» за березень 2014 року є правомірним.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстрочення або відстрочення відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).
Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у перердніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів / послуг аюо до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 4.6.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 р. №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації 0110 подається (Д2) (додаток 2).
Виходячи з системного аналізу зазначених норм права позивач має право на відображення у власній податковій звітності залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування у поточному (звітному) періоді, при цьому чинне податкове законодавство не містить жодних застережень для такого відораження показників залишку від'ємного значення при судовому оскарженні визначених до сплати сум з податку на додану вартість за попередні звітні податкові періоди.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що посадовими особами податкового органу було проведено перевірку ТОВ «КАРІ Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.08.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.08.2013 року, яким встановлено порушення позивачем пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1 та 44.3 ст. 44 п. 39.13 ст. 39, п. 190.1 ст. 190 п. 201.10 ст. 201 ПК України, ч. 1,2,3,4,5,7 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», розділів 2,3,6 Положення №88, що призвело до:
- завищено розміру показника рідка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість серпня 2013 року у сумі 23 142 848 грн.,
- завищено розмір показника рядка 20.2 «Зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 - рядок 20.1) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового періоду)» податкової декларації з податку га додану вартість червня 2013 року у сумі 9 023 646 грн.
За наслідками зазначеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 10.02.2014 року №0000372201 про зменшення позивачу від'ємного значення з ПДВ у розмірі 31 540 381 грн.
Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, а також в судовому порядку. Наразі справа за адміністративним позовом ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» про оскарження податкового повідомлення - рішення від 10.02.2014 року №0000372201 знаходиться на розгляді в суді першої інстанції.
Відповідач наголошує на тому, що ТОВ «КАРІ УКРАЇНА» при заповненні податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року мало врахувати результати позапланової перевірки позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.08.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.08.2012 року, оформленої актом №794/2201/37989494 від 31.10.2013 року та прийнятого на його підставі податкового повідомлення - рішення.
Однак, суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача з огляду на наступне.
За приписами п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до абзацу 3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податку до суду з позовом про визнання недійним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання законної сили рішенням суду.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки зазначені у податковому повідомленні - рішенні від 10.02.2014 року №0000372201 суми грошового зобов'язання не є узгодженими до набрання законної сили рішенням суду у відповідній адміністратиній справи, то у позивача не виникло обов'язку щодо їх сплати, натомість він має законні пісдтави відображати у податковій звітності залишок від'ємного значення з податку на додану вартість в р. 24 декларації, що існує на час здійснення такого декларування до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
В свою чергу, позивач набуде обов'язку щодо заповнення р. 21.3 декларації (зменшення від'ємного значення за наслідками перевірки) лише з моменту узгодження за наслідками судового оскарження податкового повідомлення - рішення про зменшення підприємству суми від'ємного значення.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність врахування позивачем в своїй податковій звітності сум від'ємного значення з податку на додану вартість до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2014 року у справі №804/8994/14 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко