22 січня 2015 рокусправа № 811/1340/13-а ( 2-ап/811/2/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Агросинтез - плюс»
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі №811/1340/13-а за позовом Приватного підприємства «Агросинтез - плюс» до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії,-
18 квітня 2013 року приватне підприємство «Агросинтез - плюс» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції щодо не направлення заяви про заміну сторони виконавчого провадження до суду, не зупинення виконавчого провадження та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №36189591 від 04.03.2013 року неправомірними, скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №36189591 від 04.03.2013 року, зобов'язати Кіровський відділ державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції відновити виконавче провадження №36189591 та звернутися з відповідною заявою до господарського суду Кіровоградської області про заміну сторони виконавчого провадження з ТОВ «Корпорація «Агросинтез» на ПП «Агросинтез - плюс».
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що фактичне виконання зобов'язання боржником на користь первинного кредитора, не може вважатись належною підставою для закриття виконавчого провадження, оскільки позивачем - новим стягувачем, у відповідності до поступки права вимоги, не отримано від відділу ДВС та Боржника жодних коштів в рахунок погашення заборгованості за рішенням суду.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції приватне підприємство «Агросинтез - плюс» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.10.2012 року, залишеним без змін рішенням Дніпропетрвоського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2012 р., та постановою Вищого господарського суду України від 13 березня 2013 р. стягнуто з ТОВ «Агрофірма ЛТД» на користь ТОВ «Корпорація «Агросинтез» 28 317.91 грн. - основний борг, 1633.00 грн. інфляційні витрати, 6721.37 грн. - пені, 16 990.75 грн. - штраф та 1 609.50 грн. - судовий збір, всього 55 272.53 грн..
29.10.2012 р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» - первісним стягувачем та ПП «Агросинтез - плюс» укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №291012/1 від 29 жовтня 2012 р., відповідно до вказаного договору до позивача перешли права кредитора щодо заборгованості у розмірі 55 272.53 грн. за рішенням суду у справі №5013/1156/12.
14 січня 2013 року господарським судом Кіровоградської області на виконання вищезазначеного рішення видано наказ.
30 січня 2013 року державним виконавцем Кіровського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ Бабаченко Л.С. відкрито виконавче провадження №36189591 по примусовому виконанню Наказу про стягнення заборгованості у розмірі 55 272.53 грн.
25 лютого 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В поданій заяві ПП «Агросинтез - плюс» повідомило про укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) та просило відділ ДВс замінити первісного стягувача - ТОВ «Корпорація «Агросинтез» на нового стягувача - ПП «Агросинтез - плюс» у виконавчому провадженні №36189591, відкритому 6на підставі наказу на виконання Рішення суду.
01 березня 2013 року ТОВ «Корпорація «Агросинтез» подало державному виконавцю Бабаченко Л.С. заяву про закінчення виконавчого провадження в зв'язку повним фактичним виконанням рішення суду боржником та мирову угоду від 01.03.2013 р. між ТОВ «Корпорація «Агросинтез» - стягував та ТОВ «Агросила - ЛТД» - боржник щодо задоволення та погашення кредиторських вимог.
04 березня 2013 року державним виконавцем Кіровського відділу ДВС Кіровоградського МУЮ Бабаченко Л.С. на підставі п. 8 ч.1 ст. 49 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №36189591.
Правомірність та обґрунтованість дій державного виконавця щодо винесення постанови про закриття виконавчого провадження та не здійснення заходів щодо заміни сторони виконавчого провадження є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження є правом, а не обов'язком державного виконавця, оскільки заява позивача надійшла до державного виконавця лише 05 березня 2013 року, а сам позивач не був позбавлений права звернутись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні №36189591, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Суд апеляційної інстанції погоджується частково із висновками суду першої інстанції, та вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.
У відповідності до ч. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Згідно із приписами ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 1. ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
За приписами ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам їхні права і обов'язки, тощо.
У відповідності до п. 12 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню в разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону.
Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
п. 2.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5 встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.
п. 2.14 Інструкції встановлено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом
Виходячи з зазначеного аналізу норм права, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження покликане забезпечити повне та своєчасне виконання рішення суду, в порядку та на умовах передбачених в судовому рішенні. Державний виконавець, як посадова особа, на яку покладено обов'язки щодо повного та неупередженого виконання рішення суду зобов'язаний вживати всіх заходів для своєчасного, належного виконання рішення суду та забезпечення прав, свобод та інтересів сторін виконавчого провадження.
Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом, оспорювати належність майна і результати його оцінки, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами.
Отже, обов'язковою підставою для прийняття державним виконавцем від сторін виконавчого провадження мирової угоди та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження є визнання судом у визначеному Законом порядку такої мирової угоди.
В матеріалах справи відсутні будь-які судові акти про визнання укладеної між ТОВ «Агросила ЛТД» та ТОВ «Корпорація Агросинтез» мирової угоди від 01.03.2013 року, в постанові про закінчення виконавчого провадження також відсутні посилання на факт визнання судом зазначеної мирової угоди, під час розгляду справи зазначений факт відповідачем також підтверджено не було.
Отже, з огляду на відсутність визначеної законом обов'язкової підстави для прийняття державним виконавцем мирової угоди, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що державним виконавцем було порушено вимоги чинного законодавства в частині прийняття мирової угоди від 01.03.2013 року як підстави для закінчення виконавчого провадження без належних законних підстав - визнання угоди в судовому порядку. Вказане також свідчить про те, що оскаржувана постанова №36189591 від 04.03.2013 року носить неправомірний характер, оскільки прийнята без дотримання визначеної Законом процедури, та без достатніх для її прийняття підстав.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що сторони виконавчого провадження та особи, що приймають участь у виконавчому провадженні мають право на своєчасний та всебічний розгляд своїх заяв та клопотань, заявлених в межах виконавчого провадження.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 25 лютого 2013 року звернувся до відділу ДВС в Кіровському районі МУЮ Кіровоградської області із завою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, вказану заяву було отримано відповідачем 28 лютого 2013 року, про що свідчить корінець поштового відправлення та штемпель на заяві позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до порядку роботи з документами в органах ДВС заяви, які надходять до державного виконавця розписуються на отримання та отримуються виконавцями протягом трьох днів. Отже, оскільки заява від 25.02.2013 р. надійшла 28 лютого 2013 року, то з урахуванням вихідних днів 02.03.2013 та 03.03.2013 року, державним виконавцем було отримано зазначену заяву лише 05 березня 2013 року вже після закриття виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції критично ставиться до зазначених обставин, з огляду на те, що аналізовані норми чинного законодавства ставлять дотримання державним виконавцем прав та інтересів сторін виконавчого провадження в першочергові обов'язки під час примусового виконання рішення суду. Дії державного виконавця та інших посадових осіб системи органів державної виконавчої служби мають бути направленні на повне, своєчасне та належне виконання рішення суду, або іншого виконавчого документа. Тому, неправомірним є поставлення в залежність додержання прав особи від часу, необхідного для фактичної передачі державному виконавцю документів та заяв по виконавчому провадженню.
Таким чином, враховуючи, що заяви та клопотання, подані державному виконавцю підлягають своєчасному розгляду та вирішенню у відповідності до приписів норм Закону, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем порушено вимоги чинного законодавства в частині не забезпечення своєчасного та належного розгляду та вирішення заяви відповідача про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що під час розгляду справи знайшли підтвердження доводи позивача про порушення відповідачем вимог Закону в частині не здійснення всіх необхідних дій по виконавчому провадженню, що призвело до порушення прав та законних інтересів ПП «Агросинтез - плюс».
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення державного виконавця до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження є результатом розгляду даної зави, та право державного виконавця. З огляду на те, що відповідачем фактично не було розглянуто заву позивача, а також з урахуванням того, що ПП «Агросинтез - плюс» не позбавлено права самостійно звернутись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, звернення позивача до суд із вимогою зобов'язати відповідача звернутись до суду зі заявою про зміну первісного стягувача на ПП «Агросинтез - плюс» є передчасним та необґрунтованим, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині - відсутні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, ст..198, ст. 202, ст. 207 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Агросинтез - плюс» - задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2014 року у справі №811/1340/13-а - скасувати та прийняти нову.
Позовні вимоги приватного підприємства «Агросинтез - плюс» - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції щодо не зупинення виконавчого провадження та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №36189591 від 04.03.2013 року.
Скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження №36189591 від 04.03.2013 року.
В іншій частині в задоволення позовних вимог - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: С.А. Уханенко