11 лютого 2015 року о 09 год. 21 хв.Справа № 808/8983/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Шари І.В.
за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.
представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина НОМЕР_1 )
про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
11 грудня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов позов від Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) до Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з вересня 2014 року по листопад 2014 року включно у розмірі 15214,35 грн.
Позов обґрунтовано тим, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» Військова частина НОМЕР_2 (далі - відповідач) зареєстрований в ЄДР підприємств та організацій 11.03.1997 р., в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі - управління) за реєстраційним № 08024-00138 - 05 березня 1991 року. Позивач зазначає, що на підприємстві відповідача на роботах, які відповідно до законодавства дають право на пенсію на пільгових умовах, працювали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та їм була призначена та виплачується пенсія на пільгових умовах. Підприємство отримало розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року, проте в порушення вимог чинного законодавства, відповідач не відшкодовує витрати на виплату та доставку пенсій, в результаті чого у відповідача за нараховану та виплачену пенсію за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року утворилась заборгованість у сумі 15214,35 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 09 лютого 2015 року подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, станом на час розгляду адміністративної справи клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи Державне підприємство Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» Військова частина НОМЕР_2 (далі - відповідач) зареєстрований в ЄДР підприємств та організацій 11.03.1997 р., в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі - управління) за реєстраційним № 08024-00138 - 05 березня 1991 року.
ДП Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України №400/97-ВР) є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України №1058-ІV.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, а також відповідно до судових рішень, громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі п. «б» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ призначені пільгові пенсії.
Згідно із розрахунком боргу відповідачем не відшкодовуються УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України №1788 -ХІІ за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року включно та сума витрат по вищевказаним пенсіонерам, станом на час розгляду адміністративної справи становить 15214,35 грн.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року включно.
Враховуючи несплату суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом до ДП Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, оцінивши надані сторонами документи та матеріали приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону №400/97-ВР об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 13 Закону України №1788-ХІІ визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17.02.2000 вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п.п. «б» - «з» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 норму що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України №1788-ХІІ виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України № 400/97-ВР, яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені п. 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст. 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачено ст. 2 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форми власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»- «з» ст. 13 Закону України №1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України України №1788-ХІІ.
Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням Законом України №1058-ІV.
Закон України №1058-ІV визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Виходячи з приписів п.16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України №1788-ХІІ застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;
Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.
Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-ХІІ.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровану у Міністерстві юстиції України від 16.04.2004 № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).
Згідно з пп. 4.11. п. 4 Інструкції № 21-1, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми зборів, нарахованих за вищезазначеними тарифами, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. «б» - «з» ст. 13 Закону №1788-ХІІ, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, у розмірах - 100 % по пенсіях, починаючи з 1996 року.
Відповідно до пп.6.1 п.6 Інструкції №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону. П. 6.5 визначає, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Тобто, нормативно правовим актом на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок визначати розмір відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
У п. 6.8. Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інше), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачу своєчасно надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії пенсіонерам, що мають право на пільгову пенсію на підприємстві відповідача за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року включно.
Розмір виплачених пенсій підтверджується довідками УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя про розмір виплачених пенсій, розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (Додаток №6 до Інструкції), які надсилалися відповідачу.
Розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувались та є чинними.
Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списком №2.
Також, судом досліджено протоколи та розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах.
Проте, у встановлені законодавством строки сума заборгованості відповідачем сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся із позовом до суду.
Наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не відшкодовано у повному обсязі суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, нарахованої і виплаченої органами Пенсійного фонду України по пенсіонерам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року включно, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства МОУ Військова Частина 0652 «Запорізький автомобільний ремонтний завод» на користь управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 25-А, р/р НОМЕР_3 , філія ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508387) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з вересня 2014 року по листопад 2014 року включно у розмірі 15214,35 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті чотирнадцять гривень 35 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Шара