м. Вінниця
23 лютого 2015 р. Справа № 802/192/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кошевого Б.А.
позивача: Вінніцка Б.А.
відповідача: не з'явилась
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі - Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області
до: ОСОБА_2
про: зобов'язання вчинити певні дії
У січні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області (далі - Департамент ДАБК у Вінницькій області) звернулась у суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, результат якої відображено у акті від 22.11.2013 року, встановлено порушення вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» внаслідок проведення ОСОБА_2 самочинного, без належного затвердженої проектної документації - будівельного паспорта та без направлення про початок виконання будівельних робіт. Про що 22.11.2013 року позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення № 1448, якою відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 4250,00 грн. Крім того, 22.11.2013 року позивачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким ОСОБА_2 зобов'язано привести об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства у строк до 22.05.2014 року. Більше того, за наслідками позапланової перевірки встановлено невиконання відповідачем вимог зазначеного вище припису від 22.11.2013 року.
Оскільки ОСОБА_2 не забезпечено усунення виявлених порушень законодавства у містобудівній сфері, позивач просить суд зобов'язати відповідача привести об'єкт будівництва до попереднього стану.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, уповноваженого представника не направила, про дату, час та місце судового розгляду завчасно та належним чином повідомлена, що підтверджується матеріалами справи. Письмових заперечень проти адміністративного позову не надано.
Відповідно до ч. 2 ст.128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, що визначено ч. 4 ст. 128 КАС України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи письмові докази, та надавши їм правову оцінку, суд встановив наступне.
Встановлено, що 28.10.2013 року ОСОБА_4 звернувся до Департаменту ДАБК у Вінницькій області із заявою щодо проведення перевірки по АДРЕСА_1 відповідачем виконання будівельних робіт з будівництва прибудови до житлового будинку (а.с. 4).
22.11.2013 року позивачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, результати якої відображено в акті за № 1199-ПП (а.с. 5).
Проведеною перевіркою виявлено, що ОСОБА_2 самочинно, без належно затвердженої проектної документації - будівельного паспорта та без направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проведено будівництво добудови розміром 10,5*2,5м*1,7*3,05м до житлового будинку по АДРЕСА_1, що є порушенням ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (а.с. 5).
За наслідками перевірки 22.11.2013 року, відповідачем внесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, яким відповідача зобов'язано у термін до 22.05.2014 року привести об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 6).
Крім того, у зв'язку з виявленим правопорушенням 22.11.2013 року, позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення та прийнято постанову № 1448, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. (а.с. 7-10).
В подальшому, з метою перевірки виконання вимог припису щодо негайно припинення виконання будівельних робіт, ІДАБК у Вінницькій області було проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_2 вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за наслідками якої складено акт від 03.06.2014 року за № 688-ПП (а.с. 11).
Перевіркою встановлено, що відповідачем не виконано вимог припису від 22.11.2013 року щодо приведення об'єкта у відповідність до вимог чинного законодавства, чим порушено п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пп.3 п.11, абз. 3 п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553. При цьому від ознайомлення із актом перевірки та отримання його примірника ОСОБА_2 відмовилася, зауважень (заперечень) щодо здійснення перевірки не надано.
У зв'язку із зазначеними обставинами, 03.06.2014 року позивачем складено протокол про адміністративне правопорушення, а також 12.06.2014 року винесено постанову за № 170 по справі про адміністративне правопорушення, якою до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100, 00грн. (12-15).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Державний архітектурно-будівельний контроль згідно із ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Частиною 4 статті 41 Закону визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Указом Президента України від 08.04.2011 року № 439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1 цього Указу Держархбудінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно з п. 4 Указу № 439/2011 Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
- організовує та забезпечує виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;
- здійснює в межах своєї компетенції державний контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду;
- проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням;
- розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.
Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:
- складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;
- складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства;
- видавати обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень та здійснювати контроль за їх виконанням;
- вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю порушень;
- одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на неї функцій;
- одержувати від посадових осіб місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, замовників, проектних та будівельних організацій письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства у відповідних сферах.
Згідно з п. 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Позаплановою перевіркою в силу вимог п. 7 Порядку вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для її проведення є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об'єкту; перевірка виконання вимог приписів інспекції; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Пунктом 16 Порядку визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
В силу вимог п. 17, 19 Порядку у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
Як встановлено судом, 22.11.2013 року за наслідками проведеної перевірки позивачем виявлено порушення ОСОБА_2 вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» внаслідок самочинного, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт виконання робіт з влаштування прибудови до будинку. У зв'язку з цим відповідачу внесено припис від 22.11.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
В силу вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:
1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;
2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;
3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
Згідно з п. «б» ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право на зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Суд бере до уваги те, що відповідач не виконав вимог вищевказаного припису, не привів об'єкт будівництва до вимог чинного містобудівного законодавства, здійснив будівельні роботи без оформлення повідомлення про початок будівельних робіт та не вжив будь-яких заходів для узаконення самочинного будівництва, що підтверджується матеріалами перевірки ІДАБК у Вінницькій області та поясненнями представника позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього і воно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Ця норма знайшла своє відображення і в частині 1 статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до якої у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
Окрім того, суд бере до уваги пояснення відповідача щодо необізнаності останньої про необхідність відповідних документів для здійснення такої забудови. Однак суд критично ставиться до даних посилань як на причину здійснення такого будівництва самочинно, оскільки нормами чинного законодавства встановлено певні вимоги щодо здійснення будівництва, яких суб'єкт містобудування зобов'язаний дотримуватись. В той же час, суд повторно наголошує на тому, що відповідачем не вжито будь-яких заходів, щодо можливого оформлення документації на прибудову.
Частиною 2 статті 38 цього ж Закону передбачено, що у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, визначені в приписі, інспекція подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), а суд, відповідно до ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зібраними і дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що відповідачем ОСОБА_2 не вжито передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання вимог припису від 22.11.2013 року та усунення вчиненого правопорушення у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі - Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь державного органу, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_2 привести об'єкт будівництва до первинного стану шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої прибудови до житлового будинку розміром 10,5*2,5*1,7*3,05 метрів по АДРЕСА_1.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович