10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Піщуліна І.С.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"25" лютого 2015 р. Справа № 284/2173/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області на постанову Народицького районного суду Житомирської області від "15" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 15 грудня 2014 року позов задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області в частині визначення ОСОБА_3 розміру виплат, передбачених ст.ст.39,50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", за період з 01.06.2014 року по 02.08.2014 року протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, (ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") у розмірі, що дорівнює трьом мінімальним заробітним платам, визначеним Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, (ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") із розрахунку 75 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначаються на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», підвищення до пенсії як дитині війни (ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни") в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що визначається на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", за період з 01.06.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням виплачених коштів.
Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області, про проведення перерахунку та виплати коштів, відповідно до ст.ст.39, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України" Про соціальний захист дітей війни".
Колегією суддів встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області; проживає в смт.Народичі Народицького району Житомирської області, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони безумовного обов'язкового відселення; а також є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, має другу групу інвалідності та має статус дитини війни.
Відповідач виплачував позивачу кошти у сумах, які на думку позивача, є значно нижчими, ніж передбачено ст.ст.39, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України" Про соціальний захист дітей війни", у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата - у зоні безумовного обов'язкового відселення - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", інвалідам 2-ї групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Однак, ст.ст.39, 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що порядок обчислення підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі віднесеній до категорії 1, а також підвищення до пенсії як дитині війни визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного положення ст.ст.39, 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210.
Відповідно до вказаної постанови Кабінету Міністрів України, позивачу провадиться нарахування та виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі віднесеній до категорії 1, а також підвищення до пенсії як дитині війни.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Положення пункту 28 розділу II Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI, яким були внесені зміни до статті 39, статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" які обмежували права громадян, щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі віднесеній до категорії 1, підвищення до пенсії як дитині війни рішенням Конституційного суду України у справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, вище наведені положення статті 39, статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", є чинними у редакції до внесення змін до них Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Закони України "Про державний бюджет України на 2011 рік", Про державний бюджет України на 2012 рік" та Про державний бюджет України на 2013 рік" втратили чинність.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, що набрав чинності з 01 січня 2014 року, такі обмеження не встановлені.
Враховуючи вищевикладене, починаючи з 01 січня 2014 року, є чинними і підлягають застосуванню:
- стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, відповідно до якої " дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком;
- стаття 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої підвищення до пенсії як непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, не може бути нижчим ніж три мінімальні заробітні плати;
- стаття 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, відповідно до якої додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі віднесеній до категорії 1, призначається у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
Доводи відповідача, щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів на фінансування виплат в порядку статей 39, 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Народицького районного суду Житомирської області від "15" грудня 2014 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.
Доводи, наведені апелянтом в поданій ним апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Народицького районного суду Житомирської області від "15" грудня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук
судді: (підпис) А.Ю.Бучик
(підпис) Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області вул. Леніна, 177,смт.Народичі,Народицький район, Житомирська область,11401
4-третій особі: - ,